UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕкліптика. Видимий рух Сонця і Місяця (реферат)
Автор
РозділАстрономія, авіація, космонавтика, НЛО
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4455
Скачало756
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

ЕКЛІПТИКА. ВИДИМИЙ РУХ

 

СОНЦЯ І МІСЯЦЯ

 

У даній місцевості кожна зоря кульмінує завжди на одній і тій самій

висоті над горизонтом, бо її кутова відстань від полюса світу і

небесного екватора не змінюється. Сонце ж і Місяць змінюють висоту, на

якій кульмінують. Звідси можна зробити висновок, що їхнє положення

відносно зір (схилення) змінюється. Нам відомо, що Земля рухається

навколо Сонця, а Місяць навколо Землі. Простежимо, як змінюється

внаслідок цього положення обох світил на небі.

 

Якщо за точним годинником помічати проміжки часу між верхніми

кульмінаціями зір і Сонця, то можна переконатися, що проміжки між

кульмінаціями зір на чотири хвилини коротші за проміжки між

кульмінаціями Сонця. Пояснюється це тим, що за період одного оберту

навколо осі (добу) Земля проходить приблизно '/365 частину свого шляху

навколо Сонця. А нам здається, що Сонце зсувається на фоні зір на схід —

у бік, протилежний добовому обертанню неба. Цей зсув становить близько

1°. Щоб повернутися на такий кут, небесній сфері потрібно ще 4 хв, на

які й «запізнюється» кульмінація Сонця. Отже, в результаті руху Землі по

орбіті Сонце за рік описує на небі відносно зір велике коло, яке

називається екліптикою (мал. 1).

 

Оскільки Місяць робить один оберт назустріч обертанню неба за місяць і

тому проходить за добу не 1е, а приблизно 13е, то його кульмінації

запізнюються щодоби вже не на 4 хв, а на 50 хв.

 

Визначаючи висоту Сонця опівдні, помітили, що двічі на рік воно буває на

небесному екваторі, у так званих точках рівнодення. Це відбувається в

дні весняного і літнього рівнодення (близько 21 березня і 23 вересня).

Площина горизонту завжди ділить небесний екватор навпіл (мал. 2). Тому в

дні рівнодень шлях Сонця над горизонтом дорівнює шляху його під

горизонтом, отже, однакова тривалість дня і ночі.

 

Яке схилення Сонця в дні рівнодень?

 

Рухаючись по екліптиці, 22 червня Сонце відходить найдалі від небесного

екватора в бік Північного полюса світу (на 23°27'). Опівдні для

північної півкулі Землі воно знаходиться найвище над горизонтом (на цю

величину вище від небесного екватора, див. мал. 1 і 2). День найдовший,

він називається днем літнього сонцестояння.

 

Великий круг екліптики перетинає великий круг небесного екватора під

кутом 23°27'. На стільки ж Сонце буває нижче від екватора в день

зимового сонцестояння, 22 грудня (див. мал. 1 і 2). Отже, цього дня

висота Сонця у верхній кульмінації зменшується порівняно з 22 червня на

46°54', і день найкоротший. (З курсу фізичної географії ви знаєте, що

відмінності в освітленні і нагріванні Землі Сонцем зумовлюють її

кліматичні пояси і зміну пір року.)

 

Обожнювання Сонця в давнину породило міфи, які описують події

«народження», «воскресіння» «бога-Сонця», що періодично повторюються

протягом року: умирання природи взимку, її відродження навесні й т. ін.

Християнські свята мають на собі сліди культу Сонця.

 

Шлях Сонця пролягає через 12 сузір'їв, які називаються

зодіакальними (від грецького слова зоон — тварина), а їх сукупність

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ