Реферат
на тему:
ЕКЛІПТИКА. ВИДИМИЙ РУХ
СОНЦЯ І МІСЯЦЯ
У даній місцевості кожна зоря кульмінує завжди на одній і тій самій
висоті над горизонтом, бо її кутова відстань від полюса світу і
небесного екватора не змінюється. Сонце ж і Місяць змінюють висоту, на
якій кульмінують. Звідси можна зробити висновок, що їхнє положення
відносно зір (схилення) змінюється. Нам відомо, що Земля рухається
навколо Сонця, а Місяць навколо Землі. Простежимо, як змінюється
внаслідок цього положення обох світил на небі.
Якщо за точним годинником помічати проміжки часу між верхніми
кульмінаціями зір і Сонця, то можна переконатися, що проміжки між
кульмінаціями зір на чотири хвилини коротші за проміжки між
кульмінаціями Сонця. Пояснюється це тим, що за період одного оберту
навколо осі (добу) Земля проходить приблизно ‘/365 частину свого шляху
навколо Сонця. А нам здається, що Сонце зсувається на фоні зір на схід —
у бік, протилежний добовому обертанню неба. Цей зсув становить близько
1°. Щоб повернутися на такий кут, небесній сфері потрібно ще 4 хв, на
які й «запізнюється» кульмінація Сонця. Отже, в результаті руху Землі по
орбіті Сонце за рік описує на небі відносно зір велике коло, яке
називається екліптикою (мал. 1).
Оскільки Місяць робить один оберт назустріч обертанню неба за місяць і
тому проходить за добу не 1е, а приблизно 13е, то його кульмінації
запізнюються щодоби вже не на 4 хв, а на 50 хв.
Визначаючи висоту Сонця опівдні, помітили, що двічі на рік воно буває на
небесному екваторі, у так званих точках рівнодення. Це відбувається в
дні весняного і літнього рівнодення (близько 21 березня і 23 вересня).
Площина горизонту завжди ділить небесний екватор навпіл (мал. 2). Тому в
дні рівнодень шлях Сонця над горизонтом дорівнює шляху його під
горизонтом, отже, однакова тривалість дня і ночі.
Яке схилення Сонця в дні рівнодень?
Рухаючись по екліптиці, 22 червня Сонце відходить найдалі від небесного
екватора в бік Північного полюса світу (на 23°27′). Опівдні для
північної півкулі Землі воно знаходиться найвище над горизонтом (на цю
величину вище від небесного екватора, див. мал. 1 і 2). День найдовший,
він називається днем літнього сонцестояння.
Великий круг екліптики перетинає великий круг небесного екватора під
кутом 23°27’. На стільки ж Сонце буває нижче від екватора в день
зимового сонцестояння, 22 грудня (див. мал. 1 і 2). Отже, цього дня
висота Сонця у верхній кульмінації зменшується порівняно з 22 червня на
46°54′, і день найкоротший. (З курсу фізичної географії ви знаєте, що
відмінності в освітленні і нагріванні Землі Сонцем зумовлюють її
кліматичні пояси і зміну пір року.)
Обожнювання Сонця в давнину породило міфи, які описують події
«народження», «воскресіння» «бога-Сонця», що періодично повторюються
протягом року: умирання природи взимку, її відродження навесні й т. ін.
Християнські свята мають на собі сліди культу Сонця.
Шлях Сонця пролягає через 12 сузір’їв, які називаються
зодіакальними (від грецького слова зоон — тварина), а їх сукупність
називається поясом зодіаку. До нього входять такі сузір’я: Риби, Овен,
Телець, Близнюки, Рак, Лев, Діва, Терези, Скорпіон, Стрілець, Козерог,
Водолій. Кожне зодіакальне сузір’я Сонце проходить приблизно за місяць.
Точка весняного рівнодення Т (один з двох перетинів екліптики з небесним
екватором) лежить у сузір’ї Риб.
Зрозуміло, що опівночі верхню кульмінацію проходить зодіакальне сузір’я,
протилежне тому, в якому знаходиться Сонце. Наприклад, у березні Сонце
проходить по сузір’ю Риб, а опівночі кульмінує сузір’я Діви.
Отже, ми переконалися, що видимий рух Місяця, який обертається навколо
Землі, і Сонця, навколо якого обертається Земля, виявляється й
описується однаково. І на основі тільки цих спостережень не можна
визначити, рухається Сонце навколо Землі чи Земля навколо нього.
Планети переміщуються на фоні зоряного неба значно складніше. Вони
рухаються то в один, то в інший бік, іноді повільно виписуючи петлі
(мал. 3). Це зумовлено поєднанням їх дійсного руху з рухом Землі. На
зоряному небі планети (у перекладі з давньогрецької «мандрівні») не
мають постійного місця, так само як Місяць і Сонце. Тому на карті
зоряного неба положення Сонця, Місяця і планет можна вказати тільки для
певного моменту.
Приклад розв’язування задачі
Задача. Визначте полуденну висоту Сонця в Архангельську й Ашхабаді в
дні літнього і зимового сонцестояння.
Зверніть увагу на те, як пов’язана різниця полуденних висот Сонця в дні
сонцестоянь (для кожного міста) з відмінністю його схилення в ці дати.
Мал. 3. Приклад видимого шляху планети по небу за рік.
1
1
2
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
