|
Історико-економічні терміни
Алод — індивідуальна приватна спадкова власність на землю, що вільно
відчужувалася.
Беналітет — монопольне володіння феодалів господарськими будівлями.
Бенефіцій — земельне володіння, яке дарувалося великим феодалом
(королем) в пожиттєве користування васалам за умови несення військової
або адміністративної служби.
Ганза (група покупців) — торговий союз міст Балтійського та Північного
морів на чолі з містом Любеком у XII—XVI ст. Офіційно оформлений у 1556
p., формально існував до 1669 p. Назва з'явилась у 1267 p. в англійській
королівській грамоті.
Домен — земля, на якій велося господарство землевласників.
Домінікальні землі — поміщицька, державна, церковна земля в Австрійській
імперії та на західноукраїнських землях, що входили до її складу.
Емфітевтичне право — довго- або вічнострокова оренда. Євродолари —
долари, що продаються за межами США.
Закупи — залежні люди в Київській Русі, які брали у феодала в борг
позику (купу) і зобов'язані були відробити її.
Залізний шлях — сухопутний торговий шлях, що з'єднував Київ з
Тмутараканню, Малою Азією і країнами Сходу.
Золоте забезпечення — запас золота у центральних банках, призначений для
покриття банківської емісії, а інколи й для забезпечення поточних
рахунків та інших зобов'язань, що належать до оплати.
Капітулярій — закони і розпорядження франкських королів з династії
Каролінгів.
Колон — вільний дрібний землероб у Римській імперії у І—II ст. н. е.
Статус колонів змінився у IV—V ст. н. е.
Комендація — форма перетворення вільних селян назалежних.
Кріпосне право — система права у Середньовіччі, що встановлювала
залежність селянина від феодала і неповну власність останнього на
селянина-кріпака.
Лен — бенефіцій, що передався у спадок.
Люстрація — інвентаризація у королівських маєтках середньовічної Польщі.
Магдебурзьке право — система міського самоуправління у середні віки.
Мануфактура — 1) форма промислового виробництва, яка історично
передувала машинній промисловості; характеризується ремісничою технікою
і поділом праці;
2) назва деяких текстильних підприємств в Україні та в інших країнах.
Нобілі — знать у Стародавньому Римі, привілейована правляча верхівка,
сенатори.
Нобілітація — отримання дворянства в добу Середньовіччя.
Патронат — 1) за часів Римської республіки — добровільна віддача
громадян у покровительство великим землевласникам; 2) у пізній Римській
імперії, у добу раннього Середньовіччя — система залежності невеликих
власників.
Прекарій — умовне землеволодіння, коли земля отримувалася на строк,
визначений її власником.
Пул — одна з форм монополій, яка характеризується тим, що прибуток усіх
учасників надходить у загальний фонд і розподіляється між ними
пропорційно до розмірів їхніх капіталів.
Райфайзенка — сільський кредитний кооператив, названий ім'ям німецького
громадського діяча Райфайзена Фрідріха Вільгема, засновника кредитних
кооперативів у Німеччині.
Регалії — за феодалізму в Західній Європі монопольне право королів та
великих феодалів на стягнення мита, судових штрафів тощо.
Рустикальні землі — селянські земельні наділи в Австрійській імперії та
західноукраїнських землях, що входили до її складу.
Рядовичі — залежне населення в Київській Русі, яке слугувало князю
договором (рядом).
Серваж — форма феодальної залежності селян у Франції в XI—XIII ст.
Соляний шлях — сухопутний торговий шлях, що з'єднував Київську Русь з
узбережжям Чорного моря.
Тартак — лісопилка в XVI—XIX ст.
Феод — спадкове землеволодіння в Західній Європі у добу Середньовіччя.
Цензива — оброчна система користування землею.
Челядь — раби в Київській Русі у IX—XI ст. (холопи).
Чинш — фіксована плата в грошовій або натуральній формі за користування
земельним наділом.
<<
НАЗАД СОДЕРЖАНИЕ
ВПЕРЁД>>
|
