Частина VII.
МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА ЯК СИСТЕМА СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА І
МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
Розділ 34. Економічні аспекти глобальних проблем
§ 1. Сутність глобальних проблем сучасності
§ 2. Сучасні форми вияву та можливості розв'язання
глобальних проблем людства
Розділ 34
ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ
§ 1. Сутність глобальних проблем сучасності
Великі економісти минулого неодноразової підкреслювали
діалек-тичну єдність природного і соціального, природного і
суспільного на всіх рівнях людських відносин. Людське
суспільство внутрішньо пов'язане з природним середовищем
через виробничу діяльність, яка залежить від форми
соціальної організації й характеру вироб-ничих відносин,
властивих певному суспільству. Виникнення гло-бальних
проблем пов'язане як з конкретною сферою життєдіяль-ності
суспільства, так і з конкретним соціально-економічним
сере-довищем, де реалізується та чи інша сфера діяльності
людей.
На виникнення подібних проблем вперше звернули увагу західні
вчені в 60-х роках XX ст. Наприклад, Р. Фолк, О. Тоффлер, Д.
Медоуз, Дж. Форрестер, Р. Хейлбронер до глобальних проблем
відносять досить вузьке коло питань - перенаселення планети,
по-рушення екологічної рівноваги, виснаження ресурсів. Такі
вчені, як В. Леонтьєв, Е. Пестель, Я. Тінберген, визнаючи
наявність багатьох глобальних проблем, найголовнішою
вважають економічну відста-лість країн, що розвиваються. Г.
Кан, Дж. Фелпс вважають, що пе-ред людством стоїть близько
20 глобальних проблем, 9 з яких- найголовніші. Близько до
теоретичного обгрунтування глобальних проблем підійшли вчені
колишнього СРСР В. Загладін, Д. Гвішиані, М. Максимова, І.
Фролов та ін. Хоч їхні точки зору не завжди збіга-ються і
вони не завершили розробку цілісної концепції, у їхніх
об-грунтуваннях наведено визначення причин, що породжують
гло-бальні проблеми, критерії, які дають змогу виділити їх
серед безлічі проблем, що стоять перед людством; розкрито
конкретно-специфічні форми їхнього прояву; означено
внутрішні зв'язки і взаємозалеж-ності між окремими
проблемами та намічено шляхи розв'язання їх.
У цілому глобалістика як самостійна галузь знань про
найза-гальніші, планетарні проблеми сучасного і майбутнього
розвитку людської цивілізації перебуває в процесі
становлення.
Проблеми взаємовідносин людини і суспільства з природою і
самих суспільних відносин класифікують як глобальні, якщо:
а) вони мають загальносвітовий характері тобто стосуються
інтересів усіх або значної групи держав; б) нерозв'язання їх
викликає загрозу людству, регрес в умовах життя людей, у
розвитку продуктивних сил; в) вони потребують невідкладних і
рішучих дій на основі ко-лективних і скоординованих зусиль
світового товариства. Глобаль-ність - не географічне
поняття. Вона означає, що подібні пробле-ми стосуються
інтересів усіх класів і верств населення, усіх країн і
народів планети, впливають на всі сфери суспільного життя і
від-биваються певною мірою на стані справ у всіх районах
планети.
За такими ознаками глобальні проблеми поділяють на три
сфе-ри дії.
Дй першої сфери належать проблеми, які виникають у сфері
взаємодії природи і суспільства. Серед них: надійне
забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством
тощо, збереження природного навколишнього середовища,
освоєння ресурсів Світо-вого океану, оволодіння космічним
простором. Витоки цих про-блем закладені в тенденціях і
закономірностях розвитку світових продуктивних сил, які
сприяють як розширенню можливостей за-доволення потреб
людини в засобах існування, так і зростанню старих потреб і
виникненню нових. Особливість переростання цих проблем у
глобальні полягає в тому, що сьогодні, як ніколи раніше,
споживання ресурсів, що відновлюються і що не відновлюються,
досягло величезних масштабів і характеризується тенденцією
до подальшого зростання. Виникла ситуація, коли з найбільшою
гос-тротою виявилася суперечність між потребами суспільства
в при-родних джерелах існування і можливостями природи
задовольни-ти ці потреби. Відносна обмеженість природних
ресурсів робить необхідним пошук радикальних рішень
проблеми, що склалася, у світовому масштабі.
До другої сфери належать проблеми суспільних взаємовідносин,
а саме: відносин між державами різних економічних устроїв,
подо-лання економічної відсталості багатьох країн світу,
локальні, регіо-нальні та міжнародні кризи тощо. На перший
план серед них ви-йшла проблема регіональних конфліктів, у
тому числі і в державах, що переходять до ринкових відносин.
Про це свідчать події у ко-лишньому СРСР, колишній
Югославії, на Близькому Сході тощо. Важливою залишається на
цьому фоні проблема відвертання за-грози застосування
ядерної зброї. У розв'язанні цієї проблеми за-інтересовані
не тільки держави, які мають ракетно-ядерний потен-ціал, а й
народи усієї планети. Тільки спільними зусиллями можна
відвернути загибель людської цивілізації.
Третя сфера - розвиток людини, забезпечення її майбутнього.
Вона охоплює передусім проблеми пристосування сучасної
люди-ни до умов природного і соціального середовища, що
змінюються під впливом науково-технічного прогресу, питання
сучасної урба-нізації, боротьби з епідеміями і тяжкими
захворюваннями (серце-во-судинними, онкологічними, СНІДом).
Проблему людини і її май-бутнього вчені розглядають як таку
глобальну проблему, в якій концентруються і багаторазово
підсилюються всі інші проблеми людського співжиття. ,
Класифікація глобальних проблем за сферами дії не означає,
що вони відокремлені одна від одної. Межі між сферами часто
ма-ють умовний характер, а окремі глобальні проблеми
зумовлені про-цесами, що е результатом взаємодії, скажімо,
не тільки природи і суспільства, а й взаємовідносин між
державами. Наприклад, продо-вольча криза в цілому ряді
малорозвинутих країн є результатом не тільки їхнього
внутрішнього розвитку, а й специфічного поділу праці у
світовій системі господарства, дисгармонії світових
господар-ських зв'язків. Та до якої б сфери не належала та
чи інша глобаль-на проблема, вона має свої форми
суперечностей, диспропорцій та функціональної
незбалансованості.
Кожна глобальна проблема є об'єктивною за своїм характером і
має матеріальну основу. Процеси інтернаціоналізації
господар-ського життя, науки, культури і політики визначають
зростання взаємозв'язку окремих ланок світового
господарства, взаємозалеж-ності держав і тим самим
становлять основу для можливості глоба-лізації окремих
проблем людської цивілізації. При наявності супе-речності
між: світовим економічним розвитком і соціальним про-гресом
людства виникають об'єктивні причини для перетворення
можливості глобалізації на її реальність, тобто появи
глобальних проблем. Наприклад, розв'язавши коло великих
проблем у галузі функціональних і прикладних досліджень,
техніки і технології, науко-во-технічний прогрес водночас
зумовив появу комплексу нових потреб, поставив нові
завдання, які в умовах високого ступеня інтер-націоналізації
господарського життя набули глобального характе-ру. З
розвитком НТР гостро постала проблема охорони навколиш-нього
середовища, невідкладного розв'язання потребує проблема
сировинних джерел та ін.
Крім того, на прояв і загострення глобальних проблем
вплива-ють реальні конкретно-історичні умови. Без урахування
соціаль-них факторів, специфіки суспільного устрою окремих
держав не-можливо до кінця з'ясувати суть і джерела цих
проблем.
Отже, при аналізі глобальних проблем слід враховувати
загальні закономірності історичного процесу; загальні
тенденції розвитку продуктивних сил, впливу на них НТР;
соціальні фактори. За цих умов оптимальне розв'язання
глобальних проблем потребує поєд-нання науково-технічних і
соціально-політичних факторів у єди-ний механізм, основу
якого становитимуть колективні дії усіх дер-жав. Координація
зусиль сторін, що беруть участь у розв'язанні глобальних
проблем, грунтується на визначенні посильного внеску кожної
з країн та умов участі незалежно від рівня економічного
розвитку і соціального устрою її.
§ 2. Сучасні форми вияву і можливості розв'язання
глобальних проблем людства
Серед глобальних проблем, що стоять сьогодні перед людством,
збереження миру - найгостріша проблема, яка потребує
невідклад-ного розв'язання. Людська цивілізація дійшла до
такого стану, коли локальні міжнаціональні конфлікти без
вживання ефективних за-побіжних заходів можуть перетворитися
на глобальні й становити безпосередню загрозу життя на
землі.
Гонка озброєнь у XX ст. набула небачених масштабів. Протягом
століття світові воєнні витрати зросли більш як у 30 разів.
Якщо в період між двома світовими війна-ми людство витрачало
на воєнні цілі від 20 до 22 млрд дол. щорічно, то сьогодні
ця сума перевищує 1 трлн дол.
У сферу світової військово-виробничої діяльності, за
підрахунками експертів 00Н, включено близько 50 мли чол., а
у військових дослідженнях і створенні нової зброї зайнято
від 400 до 500 тис. На ці цілі припадає 2/5 усіх витрат на
науку.
Гонка озброєнь безпосередньо впливає на величину
національ-ного багатства, на рівень життя населення.
Утримання сучасних збройних сил і забезпечення їхніх потреб
завдають величезної шкоди світовій економіці, посилюють
диспропорції в її структурі, загос-трюють інші глобальні
проблеми. Відвертання коштів на гонку оз-броєнь стало таким
суттєвим, що під його впливом деформується механізм
суспільного відтворення.
Гонка озброєнь - це також фактор забруднення природного
навколишнього середовища, головними носіями якого виступають
виробництво та випробування зброї масового ураження -
ядер-ної, хімічної, бактеріологічної. Нині в світі
нагромаджено близько 50 тис. різних ядерних боєзарядів. Крім
того, що вони самі загро-жують людству, процес їхнього
створення також несе в собі небез-пеку. Радіоактивні
відходи, що потрапляють у навколишнє середо-вище, впливають
на імунну систему людини, спричинюють різні захворювання.
Наслідки аварії на ЧАЕС пряме підтвердження тому.
За цих умов вихід може бути лише один: спільне, відповідно
організоване ядерне роззброєння, яке сприятиме зміцненню
між-народної безпеки, звільненню необхідних для розв'язання
інших глобальних проблем матеріальних, фінансових, людських
та інших ресурсів.
Не випадково при започаткуванні Конференції 00Н з
навко-лишнього середовища і розвитку (1992 р.) було висунуто
пропози-цію про спрямування частини коштів, вивільнених
завдяки припи-ненню гонки озброєнь, на вирішення
найболючіших економічних і екологічних проблем країн, що
переходять до ринкової економіки, в тому числі й України.
Виникнення екологічно;' проблеми, як і виникнення інших
глобаль-них проблем у сфері взаємовідносин суспільства з
природою, пов'язане з прискоренням науково-технічного
прогресу, який створює можли-вості для посилення людського
впливу на навколишній світ. Навіть позитивне перетворення
природи в інтересах суспільства не може не мати хай
вторинних чи третинних, але негативних наслідків для
навколишнього середовища. Прискоривши розвиток продуктивних
сил і давши в руки людини нові засоби підкорення природи,
НТР не тільки виявила нові взаємозв'язки між людиною і
природою, а й зумовила нові конфлікти в ході здійснення цих
взаємозв'язків.
За даними Всесвітньої комісії ООН з навколишнього середовища
і розвитку, нині щорічно перетворюється на пустелю 6 млн га
родючих земель, на 11 млн га скорочується площа тропічних
лісів, 31 млн га лісів загублено забрудненням та кислотними
дощами. Інтенсивна хімізація сільського господарства і
промислові викиди шкідливих речовин спричинюють непоправні
наслідки. Тільки у США 50 видів пестицидів отруюють грунтові
води у 32 штатах, 2500 звалищ токсичних відходів потребують
термінового очищення. У світі від отруєння пестицидами
щорічно вмирає 14 тис. чол. і захворює понад 700 тис. У ряді
районів Африки, Китаю, Індії та Північної Америки резервуари
підземних вод скорочуються внас-лідок перевищення попиту на
воду над її природним поповненням. Усе це не може не
впливати на рослинний і тваринний світ. Очікується, що в
найближчі 20 років може зникнути 1/5 всіх існуючих видів
тварин і рослин.
Генофонд тваринного і рослинного світу України також
перебуває під загро-зою. На відміну від США, Німеччини,
Великобританії, Франції, Канади та інших країн, де розорано
близько чверті земель, в Україні цей показник сягнув за 80
від-сотків. Площа природного фонду, де заборонено чи
обмежено Господарську ді-яльність, в Україні становить лише
2 відсотки території, у США - 7,8; Канаді - 4,5; Японії -
5,6; Норвегії - 12 відсотків. Нині в Україні під загрозою
знищення перебуває 531 вид диких рослин і грибів, 380 видів
диких тварин.
Значної шкоди природі й суспільству завдає підвищення в
атмосфері концен-трації вуглекислого газу, який утворюється
при спалюванні вугілля, нафти, газу тощо. Вчені
передбачають, що його накопичення може підвищити до 2050 р.
середню температуру на поверхні Землі на 1,5-4,5° С, що
спричинить танення криг у морях, океанах, горах і призведе
до підвищення рівня Світового океану до 2100 р. на 1,4-2,2
м, внаслідок чого будуть затоплені берегові зони, що
нега-тивно позначиться на економіці багатьох країн. Тяжкими
наслідками загрожу-ють людству ерозія та руйнування
озонового шару, який є захистом від соняч-ного радіаційного
впливу.
Питання, пов'язані зі станом природи, виникають на різних
рів-нях: регіональному, коли йдеться про забруднення чи
порушення природи на обмежених ділянках поверхні;
національному, коли тех-ногенний вплив зачіпає інтереси
цілої держави; планетарному, ос-кільки діяльність людини
втручається в глобальні природні проце-си. Особливість
проблеми сьогодні полягає в тому, що ці рівні тісно
взаємопов'язані. Регіональне і національне нині в багатьох
випад-ках набуває глобальних масштабів. Наприклад, випадання
кислот-них дощів на території сусідніх країн, експорт
екологічної кризи шляхом розповсюдження у глобальних
масштабах за міжнародни-ми каналами токсичної технології,
відходів підприємств або свідо-мим перетворенням країн, що
розвиваються, у звалища токсичних речовин. Конференцією ООН
з навколишнього середовища і роз-витку було визначено 5
суб'єктів, які перешкоджають розв'язанню глобальних
екологічних проблем. Це США, які відмовляються підпи-сати
міжнародну конвенцію з біологічної розмаїтості; Саудівська
Аравія, яка збільшує видобуток і продаж нафти; Японія, що
підтримує США; Малайзія, на території якої нищать тропічні
ліси; МАГАТЕ, яка підтримує подальший розвиток атомної
енергетики. Зрозуміло, що за таких умов розв'язання
екологічних проблем можливе лише через розгортання
міжнародного співробітництва. ^
На сьогодні людство ще не має єдиної програми розв'язання
екологічних проблем. Зусилля вчених і господарників
зосереджені на розробці й запровадженні нових технологій
(перехід на ресур-созберігаючі та безвідходні технології);
вишукуванні коштів для фі-нансування заходів щодо охорони
навколишнього середовища; роз-робці національних програм
раціонального природокористування.
Національні програми охорони природного навколишнього
се-редовища будуть ефективними лише тоді, коли
відповідатимуть міжнародним потребам. Організатором і
координатором цієї діяль-ності виступає ООН та її
спеціалізовані організації, насамперед створена в 1972 р. у
системі ООН Програма з навколишнього сере-довища (ЮНЕП). За
її ініціативою було розроблено і прийнято Де-кларацію з
розвитку навколишнього середовища (1992р.) - своє-рідну
міжнародну екологічну конституцію. Нині ЮНЕП домага-
ється прийняття міжнародної конвенції про збереження
глобаль-ної біологічної розмаїтості.
Як і раніше, гостро стоїть проблема забезпечення людства
сиро-виною та енергією. Значення енергоносіїв і сировинних
джерел пояснюється тим, що вони є важливою передумовою і
фактором економічного зростання, прогресу продуктивних сил,
фактором при-родокористування. Суть проблеми полягає у
відсутності на сучас-ному етапі нової, адекватної НТР, бази
постачання суспільного ви-робництва енергією та сировиною;
затримці в освоєнні альтерна-тивних енергоносіїв; наявності
диспропорцій у світовому енерго-балансі; переважанні
традиційних енергоносіїв, залежності енер-гозабезпечення
багатьох країн від зовнішніх джерел тощо.
Енергетична проблема тісно пов'язана з іншими глобальними
проблемами. З проблемою забезпечення миру і відвертання
війни зв'язок двобічний. По-перше, гонка озброєнь пов'язана
із зростан-ням непродуктивного споживання великих обсягів
сировини та енергоносіїв; по-друге, залежність від імпорту
енергії та окремих видів стратегічної сировини є причиною
міжнародного напружен-ня. Наочно зв'язок цих двох проблем
виявився у кризі й війні в Перській затоці. Суть зв'язку з
екологічною проблемою полягає в тому, що енергетика,
видобуток сировини змінюють антропогенне й природне
середовище, руйнують родючі грунти, змінюють природ-ний
ландшафт.
Можливості запобігання загостренню проблеми містяться у
по-шуках альтернативних джерел енергії. На них і зосереджені
зусил-ля багатьох вчених з багатьох країн світу.
Останнім часом набула глобальності проблема освоєння
Світо-вого океану. Світовий океан надає людству біоресурси
та мінераль-ну сировину.
Розвідані запаси нафти на континентальному шельфі
станов-лять 1/4 світових розвіданих запасів. На морські
надра припадає близько 30 відсотків олова, що видобувається
в світі, 100 відсотків брому, 20 відсотків важкої води тощо.
Проблема економічного відставання країн, що розвиваються,
виявляється також у кризі заборгованості. Вона належить до
групи глобальних проблем, пов'язаних із взаємовідносинами
між держа-вами. Рис глобальності їй надає те, що вона може
бути подолана виключно глобальним і справедливим
врегулюванням в межах сві-тового товариства, яке, в свою
чергу, гарантувало б економічну безпеку всіх країн ,і
народів, сприяло б стабільному і гармонійному розвитку
світового господарства.
Суттєві риси глобальних проблем, їхні ознаки, сфери і форми
мають реальне втілення, їх можна дослідити за допомогою
існую-чих вже нині методів глобалістики.
Особливого значення набуває питання конверсії воєнного
ви-робництва, демілітаризації економіки країн світу, мирного
співро-бітництва між ними. Для країн, що утворилися після
розпаду СРСР, вивільнення коштів у ході роззброєння означає
можливість скон-центрувати зусилля на розв'язанні завдань
перехідного періоду. У західних країнах відмова від гонки
озброєнь сприятиме еко-номічному зростанню, дасть змогу
скоротити податки з населен-ня. Усім країнам, що
розвиваються, роззброєння принесе до-даткові кошти для
подолання економічної відсталості. Роззброєння може суттєво
вплинути на всю сукупність міжнародних відносин, перевести
їх на загальновизнані міжнародні норми спілкування народів.
Позитивний вплив роззброєння на розв'язання глобальних
про-блем людства важко переоцінити. Відмова від гонки
озброєння ство-рила б сприятливі можливості для економічного
розвитку всього світового товариства. Стрижневим економічним
аспектом роз-зброєння є питання про конверсію воєнного
виробництва. Конвер-сія є ланкою процесу "роззброєння -
розвиток" і способом ви-вільнення в ході роззброєння
матеріальних, фінансових, людських і наукових ресурсів та
спрямування їх на розвиток цивільного сек-тора господарства.
В Україні конверсія воєнного виробництва спря-мована на
переорієнтацію науково-технічного та виробничого потен-ціалу
оборонної і машинобудівної промисловості на випуск
цивіль-ної продукції, технічне переозброєння інших галузей
господарства.
Розв'язання глобальних проблем сучасності, забезпечення
май-бутнього людської цивілізації вимагають розробки і
реалізації ко-лективної програми економічної,
воєнно-політичної безпеки люд-ства. Фінансові засоби її
здійснення пов'язані з процесом роззбро-єння, конверсією
воєнного Виробництва, а суб'єктами втілення її в життя є всі
заінтересовані країни і народи світу. |
