|
Розділ
II Склад фінансового механізму
2.1. Фінансовий механізм
2.2. Управління фінансами
2.3. Фінансове планування
2.4. Фінансовий контроль
2.1. ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ
В кожнiй країнi держава використовує
певний господарський механiзм для впливу на процес вiдтворення. Склад і
структура господарського механiзму визначається рiвнем розвитку
економiки, вiдносинами власностi, iсторичними та нацiональними
особливостями розвитку суспiльства. Одним з елементiв господарського
механiзму є фiнансовий механiзм.
Фiнансовий механiзм — це сукупнiсть конкретних форм i методiв
забезпечення розподiльчих i перерозподiльчих вiдносин, утворення доходiв,
фондiв грошових коштiв. Склад фінансового механізму показаний на малюнку
3.
Яким же чином і з допомогою яких форм і методів здійснюється розподіл і
перерозподіл виробленого в суспільстві національного продукту і
національного доходу?Перш за все, вказані процеси знаходять відображення
у фінансовому плануванні — діяльності по складанню планів формування,
розподілу і використання фінансових ресурсів на рівні окремих суб'єктів
господарювання, їх об'єднань, галузевих структур,
територіальноадміністративних одиниць, країни в цілому. У фінансових
планах вказуються основні пропорції розподілу створеної вартості через
задоволення власних виробничих потреб, спрямування частини коштів на
сплату податків і обов'язкових зборів, стимулювання працюючих,
інвестування тимчасово вільних коштів та ін.
У фінансовому плануванні важливим є застосування принципів наукового
обгрунтування показників плану і забезпечення їх стабільності,
використання прогресивних норм і нормативів, математичних методів та
електроннообчислювальних машин.
Рис. 3. Склад фінансового механізму
При виконанні фінансових планів виникає потреба в оперативному
управлінні, як діяльності, пов'язаній із необхідністю втручання в
розподільчі процеси з метою ліквідації диспропорцій, подоланню "вузьких
місць", своєчасному перерозподілу коштів, забезпеченню досягнення
запланованих результатів.
Як при складанні фінансових планів, так і при їх виконанні, а також по
закінченні певних періодів проводиться фінансовий контроль, спрямований
на перевірку правильності вартісного розподілу і перерозподілу валового
національного продукту і національного доходу за відповідними фондами
грошових коштів та їх використанням за цільовим призначенням. Фінансовий
контроль є необхідною умовою безперебійного і поступового розвитку
економіки країни.
Здійснення системи розподільчих і перерозподільчих відносин відбувається
із використанням методів фінансового забезпечення суб'єктів
господарської діяльності, основними з них є:
— бюджетне фінансування як надання коштів з бюджету на безповоротних
засадах;
— кредитування — це надання коштів на принципах поворотності, платності,
строковості і забезпеченості;
— самофінансування передбачає відшкодування видатків суб'єктів
господарювання по основній діяльності та її розвитку за рахунок власних
джерел. Принцип самофінансування допускає залучення кредитних ресурсів;
— оренда (лізінг) — це передача майна у користування за певну плату і на
певний строк;
— інвестування — процес вкладання грошей в ті чи інші об'єкти з
розрахунком на збільшення їх вартості, а також отримання додаткового
доходу.
— фінансове регулювання діяльності відбувається, в першу чергу і
головним чином, через оподаткування як вилучення частини доходів
підприємств і організацій, а також населення і спрямування цих коштів в
бюджети та державні цільові фонди для задоволення державних потреб. В
умовах ринкової економіки використання адміністративних методів впливу
надто обмежене, і тому головний акцент у регулюванні економіки робиться
на оподаткуванні.
Конкретними формами здійснення процесів розподілу і перерозподілу
створеної вартості є фінансові важелі, до яких відносяться податки,
обов'язкові збори, норми амортизаційних відрахувань, норми витрачання
коштів в бюджетних установах, орендна плата, процент за кредит, дотації,
субсидії, субвенції, заохочувальні фонди, штрафи, пеня, премії та ін.
Особливістю фінансових важелів є те, що вони засновуються на врахуванні
економічних інтересів держави, підприємств, організацій, населення.
Звичайно, що серед всіх фінансових важелів особливе місце займають
податки і збори з допомогою яких держава мобілізує кошти для виконання
покладених на неї функцій, а також впливає на підприємницьку діяльність
і стимулює її, сприяє інвестиційній активності, визначає пропорції
нагромадження і споживання, забезпечує раціональне використання
обмежених природних ресурсів тощо. Система оподаткування в Україні
знаходиться в процесі реформування, завданнями якого є: послаблення
податкового тягаря на виробників, надання пільг інвесторам і експортерам
готової продукції, забезпечення стабільності і простоти у справлянні
податків, уникнення подвійного оподаткування, посилення відповідальності
за сплату податків.
Одним з напрямів впливу держави на темпи суспільного відтворення є
встановлення норм амортизаційних відрахувань, визначення методів
нарахування амортизації, застосування прискореної амортизації з метою
сприяння розвитку науково-технічного прогресу. При цьому особливого
значення набуває наукове обгрунтування розмірів норм амортизації тому
що, як їх значне збільшення, так і зменшення має негативні наслідки.
Для зацікавлення суб'єктів господарювання в досягненні певних
результатів використовуються фінансові стимули. До них належать
заохочувальні фонди, які утворюються з прибутку, бюджетне фінансування
ефективних напрямів розвитку народного господарства (в тому числі
дотації підприємствам, діяльність яких має важливе значення для
економіки), фінансування підготовки і перепідготовки кадрів, спеціальні
фінансові пільги (пільги по податках та можливість проведення
прискореної амортизації).
Заохочувальні фонди з прибутку підприємств створюють необхідні стимули
для досягнення кращих результатів господарювання, тому що саме ці фонди
є головним джерелом коштів для матеріального стимулювання працюючих,
задоволення соціальних потреб та виробничого розвитку. Визначення
пріоритетності тих чи інших напрямків використання чистого прибутку є
виключно внутрішньою справою самих підприємств.
Спеціальні фінансові пільги також сприяють створенню сприятливих умов
для окремих господарських суб'єктів і застосовуються переважно у вигляді
повного або часткового звільнення від податків, застосування
деференційованих ставок оподаткування, виключення певних сум з
оподатковуваних доходів, надання права на проведення прискореної
амортизації. Одночасно ринковий механізм передбачає створення для всіх
підприємницьких структур рівних умов для діяльності, і тому перелік
пільг в оподаткуванні не повинен бути значним.
До фінансових стимулів належить і фінансування за рахунок державних
коштів розвитку галузей народного господарства, їх структурної
перебудови, підготовки і підвищення кваліфікації робочої сили,
науково-дослідних робіт, природоохоронних заходів. Але в сучасних умовах
хронічного дефіциту централізованих фінансових ресурсів обсяг коштів, що
направляються на задоволення вказаних потреб, обмежений.
У фінансових важелях важливе місце займають фінансові санкції як
особливі форми організації фінансових відносин, покликані посилити
матеріальну відповідальність суб'єктів господарювання у виконанні взятих
зобов'язань (договірних умов, сплати податків і зборів тощо). В умовах
ринку роль фінансових санкцій значно зростає. Найбільш розповсюдженими
серед них є штраф і пеня.
Штраф — це мiра матерiального впливу на винних у порушеннi
законодавства, угод або дiючих правил. Накладаються, як правило, в
твердiй грошовiй сумi.
Пеня — застосовується при несвоєчасному виконаннi грошових зобов'язань i
нараховується за кожен день прострочення. Розмiр пенi встановлюється в
процентах вiд суми простроченого платежу.
Для нормального функціонування фінансового механізму, а в його складі
фінансових методів і важелів, необхідне відповідне їх нормативноправове
забезпечення, яке представлене, в першу чергу, Конституцією України,
великою кількістю законів, а також підзаконних нормативно-правових
актів.
Закони приймаються найвищим законодавчим органом — Верховною Радою
України, є обов'язковими до виконання, мають вищу юридичну силу по
відношенню до інших нормативних актів. Велике значення в регламентації
фінансових відносин мають такі закони: "Про власність", "Про систему
оподаткування", "Про бюджетну систему України", "Про підприємництво",
"Про підприємства в Україні" та інші.
Підзаконні нормативно-правові акти приймаються компетентними державними
органами на підставі діючих законів і у їх виконанні. До таких
документів належать Укази Президента України, Декрети, Постанови
Кабінету Міністрів, інструкції, накази міністерств, міжнародні договори,
укладені і ратифіковані Верховною Радою України тощо.
В сучасних умовах реформування економіки України відбувається
вдосконалення фінансового механізму. Найважливіші проблеми, які
вирішуються при цьому це:
— створення передумов для розвитку ринку;
— забезпечення раціональних пропорцій розподілу і перерозподілу валового
національного продукту і національного доходу;— вихід із фінансової
кризи і забезпечення необхідних темпів економічного зростання;
— науковообгрунтоване фінансове планування і прогнозування обсягів
централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів, їх розподілу і
використання;
— підвищення результативності фінансового контролю;
— вдосконалення механізму дії фінансових важелів, стимулів і санкцій;
— адекватне правове і нормативне забезпечення функціонування усього
фінансового механізму.
Питання для закріплення матеріалу та самостійної роботи
1. Що таке "фінансовий механізм" і які в нього складові елементи?
2. Назвіть методи фінансового забезпечення та вкажіть сфери застосування
кожного з них.
3. Що входить до складу фінансових важелів, яке місце вони займають у
фінансовому механізмі?
4. На прикладі реформування системи оподаткування проаналізуйте розвиток
фінансових важелів в умовах переходу до ринку.
5. Яку роль відіграють фінансові стимули у фінансовому механізмі?
Наведіть приклади.
6. Що таке "фінансові санкції"? Назвіть розміри відомих Вам фінансових
санкцій.
7. Які документи входять у правове та нормативне забезпечення
фінансового механізму?
8. В якому напрямку проходить вдосконалення фінансового механізму в
умовах реформування економіки?
Запам'ятайте значення наступних термінів:
• Фінансовий механізм
• Фінансові важелі
• Фінансові стимули• Фінансові санкції
• Спеціальні фінансові пільги
• Штраф
• Пеня
|
