|
Глава 10.
ТЕХНІКО-КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОКУМЕНТІВ
§ 2.
Сутність
техніко-криміналістичного дослідження документів
Огляд
документів —
це слідча дія,
яка полягає в їхньому вивченні та дослідженні з метою виявлення і
фіксації ознак, що надають документам значення речових доказів.
Попереднє
дослідження документів може здійснювати слідчий. Проведення такого
огляду регламентовано статтями
190, 191
та
195 КПК. При
огляді та
попередньому дослідженні документів не слід застосовувати методи, засоби
і прийоми, які призводять до змінення зовнішнього вигляду й стану
документа. На цьому етапі слідчим з'ясовуються такі питання:
1)
визначення
характеру і призначення документа;
2)
аналіз
зовнішнього вигляду і стану документа;
3)
вивчення змісту
документа;
4)
аналіз його
реквізитів;
5)
вивчення
матеріалів документа;
6)
виявлення ознак
підробки документа.
Під час
слідчого огляду документів необхідно звертати увагу на відповідність
форми документа його змісту. Окремі суперечності встановлюються шляхом
зіставлення певних реквізитів. При цьому застосовуються огляд в
косопадаючому та проникаючому світлі, за допомогою оптичних збільшуючих
приладів, в ультрафіолетових та інфрачервоних променях, за допомогою
електронно-оптичного перетворювача.
Повне і
всебічне технічне дослідження документів здійснюється під час проведення
технічної експертизи документів
—
техніко-криміналістичного дослідження документів. Об'єктами дослідження
є зміст документа, матеріали і знаряддя письма. Технічна експертиза
документів поділяється на експертизу реквізитів документів і експертизу
матеріалів документів.
Експертиза
реквізитів документів
вирішує такі
основні завдання:
1)
встановлення
особливостей виготовлення друкарських засобів і їх відбитків;
2)
встановлення
факту і способу внесення змін до документа (підчистка, травлення,
дописка, переклеювання фотокарток тощо);
3)
виявлення
залитих, замазаних, вицвілих та інших слабковидимих або невидимих
текстів (зображень) на різних матеріалах, а також текстів (зображень) на
обгорілих та згорілих документах за умови, що папір, на якому вони
виготовлені, не перетворився на попіл;
4)
встановлення
типу, системи, марки, моделі та інших кваліфікаційних категорій
друкарської техніки, а також ідентифікація цих засобів за відбитками їх
знаків;
5)
ідентифікація
печаток, штампів, факсиміле за їхніми відбитками;
6)
ідентифікація
засобів розмножувальної техніки за їхніми відбитками;
7)
ідентифікація
компостерних знаків за просічками;
8)
ідентифікація
письмового приладдя за штрихами;
9)
ідентифікація
особи, яка надрукувала машинописний текст, намалювала і (або) вирізала
зображення, за особливостями навичок виконавця;
10)
встановлення
належності літер певному комплекту шрифту;
11)
визначення
відносної давності виконання документа або його фрагментів, а також
послідовності нанесення штрихів, що перетинаються.
Експертизою
матеріалів документів
встановлюються
рід, вид (інша класифікаційна категорія) матеріалів, на яких і за
допомогою яких виконувався (виготовлювався) документ (папір, барвники
тощо), а також їх спільна родова (групова) належність.
|
