|
Глава 10.
ТЕХНІКО-КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОКУМЕНТІВ
§ 4. Встановлення слабковидимих і невидимих текстів
Під дією різних
природних факторів (вплив прямих сонячних променів, підвищена вологість
повітря, атмосферні гази тощо) текст з часом може знебарвлюватися (так
званий «згаслий» текст). Методи дослідження таких текстів були
запропоновані ще Є. Ф. Буринським.
При дослідженні
«згаслих» текстів застосовуються такі методи, як фотозйомка видимої та
інфрачервоної люмінесценції, кольоророзрізнення, дифузно-копіювальний та
адсорбційне-люмінесцентний методи. Слабковидимі штрихи можуть бути
прочитані за допомогою світлофільтрів, які посилюють контрастність
тексту. В лабораторних умовах застосовують опромінювання документа за
допомогою лазера і спостереження люмінесценції за допомогою
електронно-оптичного перетворювача.
Невидимі тексти
можуть бути результатом тайнопису. Тайнопис
—
невидимі
записи, виконані безбарвним розчином якоїсь речовини. У процесі
тайнопису використовується «симпатичне» чорнило, прозорий або
слабкозабарвлений розчин солей, невидимий на папері (наприклад, розчин
хлористого кобальту), а у деяких випадках застосовують різноманітні
органічні речовини, соки рослин (цибулі, лимона, капусти). Ознаками
тайнопису можуть бути неоднорідність лиску на різних ділянках паперу,
наявність нечітко виражених матових штрихів, збільшені проміжки між
рядками, наявність значних ділянок аркуша без тексту.
Методами
виявлення тайнопису є огляд документа в косопадаючих променях,
прасування паперу праскою, запилення поверхні паперу порошками (сажею,
графітом) або скурювання його парами соляної кислоти, аміаку, йоду. При
огляді документа можуть бути використані ультрафіолетові освітлювачі.
Органічні речовини можна виявити фотографуванням в ультрафіолетових
променях. Під час лабораторних досліджень застосовують рентгенівське
опромінення, хімічний аналіз і спеціальні методи виявлення невидимих
текстів.
|
