|
Глава 12.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЛЮДИНИ ЗА ЗОВНІШНІМИ ОЗНАКАМИ
§ 3. Експертне
ототожнення особи за фотозображенням (портретне- криміналістична
експертиза)
Суттєва роль в
ідентифікації особи належить портретно-криміналістичній (фотопортретній)
експертизі. Предметом її дослідження є розпізнавання (діагностика) і
встановлення тотожності особи за портретним зображенням.
Портретно-криміналістична експертиза поділяється на такі види:
1) експертиза
зображень людей за фотопортретами з метою встановлення, чи не зображено
на двох (або більше) фотознімках одна й та сама особа;
2) експертиза
невпізнаного трупа (фотознімки якого представлені) та фотопортрета живої
особи для встановлення особи трупа;
3) експертиза
прижиттєвих фотографій безвісти зниклої людини та черепа трупа для
встановлення, чи міг виявлений череп належати даній особі;
4) експертиза
посмертної маски невідомої людини і прижиттєвих фотозображень безвісти
зниклого з метою упізнання трупа.
Ідентифікованим
об'єктом портретно-криміналістичної експертизи є конкретна особа,
тотожність якої встановлюється. Ідентифікуючими об'єктами можуть бути
зображення голови та обличчя ідентифікованої особи (фотознімки,
відеокадри, рентгенівські знімки), череп або його знімок.
Типовими
питаннями, які вирішує портретно-криміналістична експертиза, є такі:
одна чи різні особи зображені на фотографіях, на фотознімку і
рентгенознімку; одному чи різним людям належать частини голови, обличчя,
тіла, які зображені на представлених фотознімках; чи в одному й тому
самому одязі сфотографовані особи на представлених фотознімках; чи не
належав череп, представлений на дослідження, людині, яка зображена на
фотознімках; в одному чи різному віці сфотографована людина на
представлених знімках, який знімок є більш раннім; чи одна й та сама
особа чи різні особи представлені на відеокадрах тощо.
Експертне
дослідження полягає у виявленні та порівнянні зовнішніх прикмет з
використанням спеціальних методів зіставлення, суміщення, накладання
зображень, координатних сіток, лінійних і кутових вимірів.
Використовують такі технічні прийоми: виміряють відстані між
од-ноіменними анатомо-топографічними точками, вивчають різномірні
співвідношення, проводять графічні побудови. Експерти використовують
звичайно 12—14 антропометричних точок обличчя в положенні фас і профіль
(наприклад, точки, які відповідають зовнішнім і внутрішнім кутам очей та
губ, зіниці, кінчик носа, точка перенісся і основи носа та ін.).
|
