|
Глава 14.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТАКТИКИ
§ 7. Тактичне
рішення. Проблема тактичного ризику
Тактичне
рішення
— це визначення
мети тактичного впливу на слідчу ситуацію в цілому або на окремі її
компоненти, на хід і результати процесу розслідування*та його елементи,
вибір методів, прийомів та засобів досягнення мети. Тактичне рішення
складається з трьох частин:
1)
інформаційної (полягає в аналізі та оцінці слідчої ситуації та її
компонентів, процесуальних цілей та ін.);
2)
організаційної (містить висновки про розподіл функцій, форми та напрями
взаємодії, резервні можливості, виконання необхідних організаційних
заходів);
3) операційної
(полягає у визначенні мети тактичного впливу, способів її досягнення,
прогнозуванні результату реалізації рішення)*.
Оптимальне
використання тактичних прийомів та їх систем передбачає дослідження
проблеми тактичного ри-
Про поняття
тактичного рішення, особливості його підготовки та прийняття див.:
Белкин Р. С. Курс криминалистики. — В 3 т.: Т. 3: Криминалистические
средства, приемы и рекомендации. — М.: Юристь, 1997. — С. 176—201.
У психології
ризик визначається як ситуативна характеристика діяльності, що
полягає у невизначеності її результату та можливих несприятливих
наслідках в разі неуспіху. Терміну «ризик» у психології відповідають три
основних взаємопов'язаних значення:
1) ризик як
міра очікуваного неблагополуччя у разі неуспіху у діяльності, що
визначається сполученням ймовірності неуспіху та ступеня несприятливих
наслідків;
2) ризик як
дія, яка в тому або іншому відношенні загрожує суб'єкту втратою
(програшем, травмою, шкодою);
3) ризик як
ситуація вибору одного з двох можливих варіантів дії: менш привабливого,
але більш надійного, чи більш привабливого, але менш надійного
(результат якого проблематичний і пов'язаний з можливими несприятливими
наслідками).
У
криміналістиці тактичний ризик може бути визначений як виконання
слідчим або суддею діяльності в умовах можливого виникнення негативних
наслідків. За ступенем локалізації ризик повинен поширюватися на:
1) проведення
тактичних операцій;
2) здійснення
слідчих (судових) дій та оперативно-роз-шукових заходів;
3)
застосування систем (підсистем) тактичних прийомів окремих процесуальних
дій;
4)
використання окремих тактичних прийомів.
Складність
прийняття рішень слідчим або суддею зумовлена ступенем невизначеності
ситуації, яка припускає настання неоднозначних наслідків — позитивних
або негативних. Завдання полягає в тому, щоб обрати позицію найменшого
тактичного ризику, заздалегідь зпрогнозувати негативні наслідки та
передбачити заходи щодо їх попередження.
Тактичний ризик
пов'язаний з ситуаційною обумовленістю — об'єктивними чинниками
(відсутністю або недостатністю інформації, наявністю суперечливих даних,
що знижують можливість прогнозу ходу розслідування (судового розгляду)
або можливих ситуацій процесуальної дії та ін.). Важливе значення для
визначення того, чи є він необхідним, має слідча (судова) ситуація або
ситуація слідчої (судової) дії.
Тактичний ризик
обумовлений також суб'єктивними чинниками: досвідом слідчого або
судді при оцінці зібраного матеріалу, можливостями використання
рефлексивного мислення, вмінням аналізувати та прогнозувати можливі
ситуації.
При обранні
тактики у ситуації тактичного ризику необхідно дотримуватися таких
положень:
1) прогнозувати
можливе настання результатів як наслідок реалізації тактичного рішення;
2) варіювати
доказовою інформацією;
3) визначати
допустимість тактичного ризику у конкретній ситуації.
Найбільшу
складність тактичний ризик має при обранні тактичної операції, адже чим
більша кількість дій і завдань входить до неї, тим ширший характер
можливих негативних наслідків. Проводити тактичні операції доцільно у
ситуаціях з незначним ризиком.
Тактичний ризик
може бути прогнозованим щодо окремої процесуальної дії або тактичних
прийомів її провадження. Використання тих чи інших прийомів у ситуації
тактичного ризику дозволяє слідчому (судді) регулювати її. Тут можна
говорити про ситуацію дійсну, яка має місце, і ситуацію, що створена
через використання певних прийомів, та одержанням у зв'язку з цим нової
інформації. Тобто йдеться про ситуацію, що динамічно розвивається.
Тактичний ризик
може мати місце відносно системи прийомів у цілому (в разі ускладнень з
визначенням ситуації або можливості несприятливої її зміни) або окремих
її прийомів (внаслідок дефіциту інформації). У процесі реалізації
системи її тактичні прийоми наповнюються конкретним змістом відповідно
до обставин злочину та інших фактичних даних. В умовах тактичного ризику
окремі елементи системи можуть залишитися невитребуваними через
наявність прогалин в інформації або сумнів щодо її якості.
Гнучкість та
варіантність тактичних прийомів, їх взаємозамінність у багатьох випадках
дозволяють пом'якшити ступінь тактичного ризику при провадженні слідчої
дії. Здійснення систематизації тактичних прийомів, розробка та
пропонування судово-слідчим працівникам типових систем дає змогу
зменшити ступінь тактичного ризику. Зниження або усунення ризику
пов'язано з можливістю:
1) вибору
комплексу тактичних прийомів, які є найдоцільнішими у відповідній
ситуації;
2) заміни та
використання іншої системи прийомів, якщо ситуація буде недостатньо
чітко прогнозована або система не працюватиме.
|
