УЧЕБНИКИ
от www.ukrreferat.com
бесплатные полнотекстовыe онлайн учебники
безкоштовні повнотекстові онлайн підручники

НАЧАЛО БИБЛИОТЕКИ

Глава 2. МЕТОДИ КРИМІНАЛІСТИКИ § 1. Процес пізнання у криміналістиці Загалом методологія науки — це вчення про принципи побудови, форми та способи наукового пізнання. Методо­логічною основою криміналістики є теорія пізнання. Методологія криміналістики передбачає діалектичний підхід, використання принципів та категорій діалектичної логіки. Важливу роль в криміналістичній науці та практи­чній діяльності по боротьбі зі злочинністю відіграють філо­софські положення про єдність теорії і практики, взаємо­зв'язок і обумовленість, здатність матерії до відображен­ня, вивчення явищ у розвитку, відповідність й інваріант­ність, суперечності та ін. Ці загальні філософські положен­ня конкретизуються за допомогою таких категорій, як форма та зміст, сутність і явище, необхідність і випадко­вість, можливість і дійсність, причина та наслідок, систе­ма, структура і елемент, конкретне та абстрактне, загаль­не та окреме тощо. Методологія — це не тільки логіка пізнання, а й су­купність певних методів практичної діяльності. Практика забезпечує надійність метода науки. Метод (від грецьк. methodos — шлях дослідження, теорія, вчення) — спосіб досягнення якої-небудь мети, вирішення конкретного за­вдання. Однак метод слід розуміти не тільки як спосіб до­сягнення мети, а й як упорядковану діяльність. Процес пізнання істини в розслідуванні та судовому розгляді підпорядкований загальним закономірностям з урахуванням певних особливостей. Розкриття та розсліду­вання злочинів являє собою окремий випадок пізнання 16 об'єктивної дійсності. Розслідування злочинів та розгляд кримінальних справ у суді має ретроспективний характер. Слідчий або суд вивчають подію злочину за допомогою відображень, залишених на місці події, речових доказів, показань свідків, висновків судових експертиз. Слідчий (суддя) не може безпосередньо сприймати подію злочину, він сприймає вже результат події. Відображення злочину в матеріальних або ідеальних слідах характеризується тим чи іншим ступенем повноти або фрагментарності. Процес пізнання при розслідуванні злочинів відбува­ється в установленій законом процесуальній формі, з до­триманням процедури збирання доказів, конструюванням версій, використанням засобів доказування за криміналь­ною справою. Встановлення істини під час розслідування чи судового розгляду обмежено часом, встановленими за­конодавством строками. Особливості криміналістики зумовили на самих ранніх етапах її розвитку використання формально-логічних ме­тодів пізнання (аналізу і синтезу, індукції та дедукції, кон­кретизації й абстрагування, аналогії, версії тощо). Викори­стання цих методів забезпечує правильність мислення за формою, отримання нових знань за сутністю. Аналіз — це метод наукового дослідження шляхом розгляду окремих сторін, властивостей, складових частин чого-небудь. Тобто це процес розчленування цілого на час­тини. Він є необхідним етапом пізнання, який нерозривно пов'язаний із синтезом, і є однією з основних операцій, із яких складається реальний процес мислення. Аналіз є важливим методом пізнання під час розслідування злочинів. Синтез — процес практичного або уявного возз'єднан­ня цілого з частин або з'єднання різних елементів, сторін об'єкта в єдине ціле. Індукція — спосіб міркування від окремих фактів, по­ложень до загальних висновків. Це рух знання від одинич­них тверджень до загальних положень. Індукція тісно по­в'язана з дедукцією. Логіка розглядає індукцію як вид умовиводу, розрізняючи повну і неповну індукцію. У кри­міналістиці має важливе значення при висуванні версій, пізнанні подій минулого. Дедукція — спосіб міркування, при якому нове поло­ження виводиться суто логічним шляхом від загальних по­ложень до окремих висновків. Це рух знання від більш за­гального до менш загального, окремого, виведення наслід­ків із припущень. Дедукція є теж умовиводом. Вона являє собою метод, що використовується у слідчому мисленні у процесі пізнання істини. Аналогія — подібність у чомусь між явищами, предме­тами, поняттями. Являє собою умовивід від окремого до окремого або від загального до загального. Аналогія — це спосіб пізнання, який лежить в основі метода моделювання та теорії подібності. У криміналістиці використовується в декількох напрямах. Наприклад, висування версій за ана­логією, використання типових ситуацій, типових слідчих дій, систем тактичних прийомів, таблиць Відонова тощо. Абстрагування — прийом пізнання (метод), при якому відмітається все несуттєве. Абстракція це одна з основних операцій мислення, яка полягає в тому, що суб'єкт, від­криваючи певні (суттєві) ознаки досліджуваного об'єкта, не бере до уваги інші — несуттєві. Абстракція є уявним відвертанням уваги, усуненням від тих чи інших сторін, властивостей або зв'язків предметів чи явищ для вирізнення їх суттєвих ознак.   << НАЗАД                СОДЕРЖАНИЕ             ВПЕРЁД>>

Тексты принадлежат их владельцам и размещены на сайте для ознакомления

Помоги брату-студенту! Пришли линк на книгу, которой здесь нет!