|
Глава
3.
КРИМІНАЛІСТИЧНА ІДЕНТИФІКАЦІЯ
§ 1.
Поняття
ідентифікації
Термін
«ідентифікація» походить від піздньолат.
identifico
—
ототожнюю.
Теорія ідентифікації вивчає технічні засоби, методи і прийоми
встановлення тотожності об'єктів, що мають значення для розслідування
злочину.
Вирішення
питань про тотожність має важливе значення при розслідуванні різних
злочинів. В той саме час встановлення тотожності є встановленням
суттєвих по справі обставин.
Встановлення
тотожності різних об'єктів дозволяє встановити факти, важливі для
розслідування злочину, тобто доказові факти, одержати докази.
Процес
встановлення тотожності об'єктів (взуття
—
за слідами,
особи —
за прикметами
зовнішності, знаряддя зламу
—
за відбитками
тощо) здійснюється різними методами. Теорія ідентифікації вивчає
найзагальніші прийоми, методи і принципи, які притаманні усім випадкам
встановлення тотожності, і тому називається загальною теорією
криміналістичної ідентифікації.
Для того, щоб
вирішити питання про тотожність або відмінність, необхідно в одних
випадках здійснити більш-менш складне дослідження (криміналістичну
експертизу), в інших — провести слідчі дії (наприклад, пред'явлення для
впізнання). Тому розрізняють оперативно-слідчу та експертну
ідентифікацію.
В усіх випадках
встановлення тотожності являє собою процес, який охоплює дослідження,
порівняння або зіставлення ознак, — такий процес називається
ідентифікацією, або ототожненням. Таким чином, криміналістична
ідентифікація
—
це процес
встановлення індивідуальної тотожності об'єктів, які мають значення для
розслідування злочину або розгляду кримінальної справи.
Розробка теорії
криміналістичної ідентифікації є досягненням криміналістики.
Криміналісти при з'ясовуванні всіх вузлових питань ідентифікації
виходять із положення щодо діалектичної тотожності, а саме: немає двох
речей, предметів матеріального світу, які б були абсолютно подібні за
всіма рисами та ознаками. Кожний об'єкт тотожний тільки сам собі,
відрізняється від усіх інших, хоча б і подібних.
Наведене
положення є головним в теорії криміналістичної ідентифікації.
Тотожність тільки з собою та відносна стійкість ознак й обумовлюють
можливість ідентифікації. Положення «об'єкт тотожний тільки сам собі»
дозволяє науково обґрунтувати висновок про тотожність при збігу
комплексу ознак.
Винятково
важливим для теорії ідентифікації та правильного застосування її
положень у судово-слідчій та експертній практиці є положення про те, що
«конкретна тотожність містить у собі також розбіжності, зміни».
Для висновку
про тотожність необхідно враховувати зміни, що відбулися, в об'єктах
ідентифікації, а також те, що розходження в деяких ознаках при
порівнянні не виключає тотожності.
|
