Всего в базе: 290 учебников

НА ГЛАВНУЮ СТРАНИЦУ САЙТА







Украинская Баннерная Сеть


100 СПОСОБОВ ЗАРАБОТКА

БОМБА ДЛЯ УЧИТЕЛЯ




Another Banner Network



УЧЕБНИКИ
от www.ukrreferat.com
бесплатные полнотекстовыe онлайн учебники
безкоштовні повнотекстові онлайн підручники

 НАЧАЛО БИБЛИОТЕКИ

 

Глава 3. КРИМІНАЛІСТИЧНА ІДЕНТИФІКАЦІЯ

 

§ 2. Об'єкти, типи і види ідентифікації

На даний час загальновизнаним є те, що об'єктами ідентифікації в криміналістиці можуть бути речі, тварини, особи. Об'єктами ідентифікації вони стають, коли потрап­ляють в орбіту судового процесу, а встановлення тотожно­сті набуває істотного значення для справи.

Предмети (речі). Завдання встановлення тотожності предметів може виникнути при розслідуванні різних зло­чинів. Неможливо дати вичерпний перелік предметів, сто­совно яких виникне необхідність встановлення тотожності. За кримінальними справами такими предметами можуть виступати знаряддя і засоби, використані злочинцем при вчиненні злочину; залишені сліди; предмети, загублені злочинцем; викрадені речі, печатки, штампи тощо.

Тварини. Встановлення тотожності тварин набуває зна­чення, коли тварина була використана злочинцем для ви­возу викрадених цінностей і на місці події були виявлені сліди лап або коли тварина була предметом розкрадання тощо.

Особи. Об'єктом ідентифікації може бути особа люди­ни або труп. У слідчій практиці найчастіше зустрічаються випадки ідентифікації особи обвинуваченого, потерпілого, жертви злочину (невпізнаного трупа) та ін.

У криміналістиці розрізняють такі типи (випадки) ідентифікації:

а) встановлення тотожності об'єкта за ознаками, відби­тими у пам'яті людини;

б)  встановлення тотожності за описом;

в)  встановлення тотожності за фотозображенням;

г) встановлення тотожності за слідами, які відобража­ють ознаки зовнішньої будови та інших речових проявів;

д)  встановлення тотожності цілого за частиною.

Особливим типом встановлення тотожності є іденти­фікація цілого за частиною. У таких випадках вирішується питання про те, чи складали дві або декілька частин одне ціле; чи є дані частини частинами одного цілого. Можли­вість ідентифікації цілого за частиною відкриває шлях до використання з метою розкриття злочину різних дрібних часток. Нерідко вирішення питання про те, чи частини предмета на місці вчинення злочину складали одне ціле до його руйнації, дозволяє встановити злочинця і викрити йо­го. Варто пам'ятати, що під час підготовки, вчинення або приховання злочину деякі об'єкти інколи руйнуються — розрізаються, розпилюються — і частини цих об'єктів ви­являють в різних місцях — на місці злочину, у квартирі злочинця, на його одязі.

Необхідно розрізняти індивідуальну ідентифікацію (іден­тифікацію у вузькому розумінні) та встановлення групової належності (групову ідентифікацію).

При індивідуальній ідентифікації встановлюється кон­кретна тотожність, тобто те, що даний об'єкт є саме тим, що спостерігався раніше або залишив сліди. При встановленні групової належності з'ясовується лише те, що об'єкт відноситься до певної групи (роду, виду, марки, системи тощо). Тобто при індивідуальній ідентифікації встановлюється конкретна тотожність, а при встановленні групової належності — подібність (віднесення об'єкта, що залишив сліди до групи, роду, виду об'єктів).

Встановлення конкретної тотожності має більш важ­ливе значення для слідства, ніж встановлення групової належності. Проте не слід недооцінювати й групову іден­тифікацію.

Значення групової належності полягає в наступному:

1) встановлення групової належності є, як правило, не­обхідним етапом до встановлення конкретної тотожності;

2) встановлення групової належності дозволяє виклю­чити групу об'єктів з обсягу криміналістичного досліджен­ня, є засобом виключення деяких версій у справі й тим са­мим звужує коло пошуків потрібного об'єкта.

Групова ідентифікація має місце тоді, коли необхідно ідентифікувати матеріали і речовини. У цьому випадку мова йде про збіг властивостей порівнюваних об'єктів, які на­лежать до певної групи, що і буде ототожнюваним об'єктом.

Індивідуальна ідентифікація не завжди можлива і до­слідження може обмежуватися тільки встановленням гру­пової належності. Частіше за все індивідуальна ідентифі­кація буває неможлива через недостатньо повне відобра­ження ознак об'єкта.

У деяких випадках можливість встановлення тільки належності до групи залежить від рівня розвитку даної науки. Існує загальне правило, за яким індивідуальна ідентифікація можлива тільки за ознаками зовнішньої будови об'єктів, а якщо таких ознак немає (рідина, газо­подібні речовини) або вони не відобразились як слід, то провадиться тільки групова ідентифікація.

Висновок про належність до групи має тим більше зна­чення, чим менш чисельна група, до якої належить об'єкт.

При ідентифікації є два види об'єктів: ідентифіковані (відображувані) та ідентифікуючі (відображуючі). Іденти­фікованим називається об'єкт, встановлення тотожності якого складає завдання даного дослідження. Ідентифіку­ючими називаються об'єкти, за допомогою яких встанов­люють тотожність чи групову належність. Ідентифікуючі об'єкти є носіями матеріально-фіксованого відображення ознак ідентифікованих об'єктів.

Для вирішення питання про тотожність або відмінність користуються ідентифікуючими об'єктами. Наприклад, для того, щоб вирішити питання, чи залишені сліди ніг, вияв­лені на місці злочину, вилученим у обвинуваченого взут­тям (чи є воно тим самим), необхідно дослідити самі сліди або їх копії (зліпки). За допомогою зліпка вирішується за­значене питання. Зліпок це ідентифікований об'єкт.

Ідентифікуючі об'єкти поділяються на дві групи.

Перша група це об'єкти, що за припущенням слід­чого відображають ознаки ідентифікованого об'єкта. На­приклад, сліди ніг, пальців рук, знарядь зламу тощо, які виявлені на місці події.

Друга група це об'єкти, походження яких від певно­го об'єкта безсумнівне. Такі ідентифікуючі об'єкти назива­ються зразками. Залежно від характеру даної ідентифіка­ції й властивостей інших ідентифікуючих об'єктів до зраз­ків пред'являються ті або інші вимоги. Загальною і най­більш важливою вимогою є безсумнівність походження зразків. Зразки, у свою чергу, поділяються на основні та додаткові, або експериментальні.

 

<< НАЗАД                СОДЕРЖАНИЕ             ВПЕРЁД>>
 

 Тексты принадлежат их владельцам и размещены на сайте для ознакомления

Помоги брату-студенту! Пришли линк на книгу, которой здесь нет! 


www.ukrreferat.com
english version
русская версия















© UKRREFERAT.COM 2000-2008,
Інформаційне наповнення ukrreferat team
Programing by ~AsmodeuS~