Всего в базе: 290 учебников

НА ГЛАВНУЮ СТРАНИЦУ САЙТА







Украинская Баннерная Сеть


100 СПОСОБОВ ЗАРАБОТКА

БОМБА ДЛЯ УЧИТЕЛЯ




Another Banner Network



УЧЕБНИКИ
от www.ukrreferat.com
бесплатные полнотекстовыe онлайн учебники
безкоштовні повнотекстові онлайн підручники

 НАЧАЛО БИБЛИОТЕКИ

 

Глава 4. КРИМІНАЛІСТИЧНА ПРОФІЛАКТИКА І ПРОГНОЗУВАННЯ

§ 2. Основи теорії криміналістичного прогнозування

Реалізація прогностичної функції криміналістики не­можлива без поглибленої розробки теоретико-методологічної бази, побудови та перевірки криміналістичних прогно­зів, створення необхідного робочого інструментарію здійс­нення прогностико-криміналістичних досліджень. При цьо­му важливо розрізняти прогностику — теорію розробки прогнозів і прогнозування — практику розробки прогнозів, добиваючись випереджаючого розвитку першої у порівнянні з останньою.

Криміналістична прогностика — це самостійне вчен­ня, яке являє собою систему наукових положень про за­гальні закономірності побудови і перевірки прогнозів, які відображують перспективи і напрями розвитку криміна­лістики та об'єктів її пізнання в майбутньому.

Термін «криміналістичне прогнозування» доцільно розг­лядати у двох аспектах:

а)  як спеціальну діяльність щодо реалізації положень криміналістичної прогностики на практиці за допомогою використання найефективніших прогностичних методик і спрямовану на побудову прогнозів щодо визначення основ­них тенденцій, шляхів розвитку криміналістичних об'єк­тів, їх стану в майбутньому;

б)  як галузь правового (юридичного) прогнозування, що є різновидом передбачення у сфері боротьби зі злочин­ністю, де спільною сферою прогностичних досліджень пра­вознавців, процесуалістів та криміналістів є передбачення тенденцій і перспектив розвитку та вдосконалення методів і засобів здійснення розслідування, розширення доказової бази, своєчасного введення нормативного регулювання і відповідальності.

Оскільки прогнозування є невід'ємною функцією кри­міналістики, то й об'єктами прогнозу виступають сама нау­ка криміналістика та об'єкти її пізнання:

а) злочин (функціональна сторона злочинної діяльнос­ті) і породжувані ним наслідки;

б)  діяльність по розкриттю, розслідуванню та попере­дженню злочинів.

Спрямованість здійснення прогностичних досліджень може мати науковий, науково-прикладний та практич­ний характер.

Точність і обґрунтованість криміналістичних прогнозів обумовлена якістю вихідної інформації, яку можна упо­рядкувати таким чином:

а) за джерелами офіційна (відомості, які містяться в різних офіційних документах, що виходять від компетент­них державних органів та посадових осіб; відомості із ма­теріалів кримінальних справ та інших офіційних провад­жень) та неофіційна (монографії, періодичні видання, ре­зультати криміналістичного моніторингу тощо);

б)  по відношенню до прогнозованої системи внут­рішня (перероблена за певною схемою, тобто перекодована та згрупована за чіткими ознаками, наприклад, у коре­ляційні таблиці, що відображають залежності між конкре­тним способом вчинення певного виду злочину та особою злочинця) і зовнішня (первинна інформація, що характе­ризує як сам об'єкт прогнозу, його властивості та ознаки з позиції методології криміналістичного прогнозування, так і прогнозний фон, тобто чинники-детермінанти, передпрогнозну ситуацію тощо);

в)   за характером відображуваних знань якісна (фактографічні дані та експертні оцінки) та кількісна;

г)  за функціональним призначенням інформація для побудови прогнозів у науці; інформація для науково-прикладного прогнозування; інформація для практичного прогнозування.

Джерела формування вихідної для прогнозування ін­формації доцільно поділити в такий спосіб: 1. Наукові дані:

а)  положення загальної теорії та окремих криміналіс­тичних теорій  (наприклад,  дані щодо повторюваності способу вчинення і приховання злочинів, механізмів слідоутворення, навичок злочинної діяльності при збереженні стабільності детермінуючих чинників);

б)  результати наукометричних досліджень у криміна­лістиці (наприклад, висновки щодо напрямів, інтенсивнос­ті та змісту дисертаційних досліджень з певних проблем криміналістики);

в) відомості, що характеризують сучасний рівень роз­витку природничих та технічних наук, дані яких викорис­товуються в криміналістиці, а також тенденції і перспекти­ви розвитку науково-технічного прогресу (наприклад, ре­зультати досліджень у сфері природничих, технічних та суспільних наук виступають інформаційною базою для по­будови прогнозів про шляхи та напрями трансформації та адаптації цих результатів для удосконалення науково-те­хнічних засобів криміналістики і методів їх практичного застосування);

г) результати соціологічних, правових та кримінологіч­них прогнозів;

ґ) опитувальні дані (результати анкетування, інтер­в'ювання наукових і практичних працівників, а також ви­сновки (думки) експертів щодо об'єкта і ситуації прогнозу).

2.  Статистичні дані:

а) статистичні дані криміналістичних обліків (інформа­ція про осіб, які вчинили злочини, способи вчинення зло­чину і відповідні сліди, предмети злочинного посягання);

б)  кількісні характеристики злочинності, її окремих видів, динаміки.

3.  Узагальнені дані практики (в тому числі зарубіж­ний досвід):

а) інформація про нові способи вчинення злочинів, нові різновиди злочинних посягань, нові види предмета пося­гань, трансформацію обстановки, в якій вчиняються ті чи інші злочини;

б)  відомості про ефективність тих чи інших засобів, прийомів та методів криміналістики для процесу розсліду­вання і попередження злочинів певного виду;

в)  інформація про нові засоби і прийоми судового до­слідження, що виникли на практиці тощо.

За масштабом охоплення обставин і фактів, що відо­бражаються в прогностичних судженнях, та обсягом роз­в'язуваних завдань в судово-слідчій практиці прогнозуван­ня диференціюється на стратегічне, тактичне та індиві­дуальне.

Стратегічне прогнозування пов'язане з прогнозуван­ням перспектив розслідування і судового розгляду по справі в цілому, з моделюванням наслідків процесуальних рішень, що приймаються, і заходів щодо нейтралізації або мінімізації негативних результатів їх реалізації, а його ви­сновки є невід'ємною частиною процесу доказування у справі, забезпечуючи планування, визначаючи найприйнятніші форми взаємодії та характеризуючи можливі ва­ріанти розвитку слідчих і судових ситуацій та ін.

Тактичне прогнозування це прогнозуванням ре­зультативності планованих тактичних операцій, слідчих дій та прийомів з метою вирішення тактичних завдань у конкретних ситуаціях розслідування і судового розгляду, а також наслідків використання одержаних результатів у доказуванні, ступеня тактичного ризику і засобів його мі­німізації тощо.

Індивідуальне прогнозування спрямоване на розробку прогностичної моделі щодо:

а) можливої поведінки професіональних і непрофесіональних учасників під час досудового слідства та судового розгляду (наприклад, поведінка обвинуваченого на допиті, його реакції, форми протидії та ін.);

б) можливого прояву в невстановленого і незатриманого злочинця та його спільників елементів доказової пове­дінки;

в) можливого місця і часу вчинення злочину, що готу­ється (наприклад, вивчення і аналіз просторового розта­шування місць вчинення серійних зґвалтувань і вбивств із зґвалтуванням і розробка на цій підставі моделей для про­гнозування імовірних районів можливих повторних або се­рійних злочинів даної категорії дають змогу локалізувати межі пошуку можливого злочинця в реальних умовах, оскільки вибір злочинцем місця вчинення задуманого зло­чину з високим ступенем імовірності пов'язаний із місцем його проживання або з місцем вихідної «бази», із якої він, як правило, діє);

г) варіантів підготовки можливих місць переховування осіб, причетних до вчинення злочину тощо.

Результатом прогностичних досліджень є прогнози, які, у свою чергу, можуть бути поділені на пошукові та нормативні, конструктивні, деструктивні або застерігаючі, групові та індивідуальні, поточні, коротко- та довгостроко­ві. Базисними методами розробки цих прогнозів є опиту­вання експертів, моделювання та екстраполяція (поширення знань з однієї предметної галузі на іншу, ще не до­сліджену).

Завершальний етап прогностичних досліджень пов'я­заний з визначенням форм та шляхів реалізації сформу­льованих прогнозів. При цьому зміст рекомендацій для осіб (органу), що приймають рішення на основі прогности­чних висновків, видозмінюється залежно від характеру і специфіки об'єкта прогнозу, цілей прогнозних розробок і спрямованості проведених досліджень. Так, якщо резуль­татами криміналістичного прогнозування є судження що­до імовірності появи в майбутньому нових способів учинен­ня злочинів, нових об'єктів (предметів) посягання і нових обставин, які сприятимуть вчиненню злочинів даної кате­горії, то й рекомендації мають бути деструктивного харак­теру. У таких рекомендаціях повинні бути відображені пропозиції, спрямовані на здійснення комплексу заходів (нормативних, організаційно-технічних, інформаційних та ін.) щодо запобігання вчиненню злочинів новим способом, недопущення можливості виникнення нових обставин, що сприятимуть вчиненню злочину, розробки пропозицій, які активізують процес розкриття злочинів, котрі вчиняються новим способом і котрі не вдалося відвернути.

Якщо ж йдеться про перспективи розвитку криміна­лістичних методів, прийомів та засобів, то й рекомендації повинні носити конструктивний, відтворюючий характер і сприяти вдосконаленню або створенню нових техніко-криміналістичних засобів і прийомів (наприклад, пропозиції щодо створення найбільш сприятливих умов для їх роз­робки тощо). При цьому пропоновані рекомендації можуть ґрунтуватися на минулому досвіді вирішення подібних за­вдань (у тому числі й зарубіжному) і оперуванні вже апро­бованими методами, а можуть мати суто пошуковий хара­ктер, тобто включати пропозиції щодо відшукання нових шляхів і засобів, які забезпечують досягнення прогностичних висновків щодо розвитку об'єктів дослідження.

Рекомендації щодо реалізації криміналістичних про­гнозів у судово-слідчій і оперативно-розшуковій діяльнос­ті повинні бути спрямовані на оптіматизацію процесу планування та організації розслідування, дізнання, судо­вого розгляду, підвищення ефективності слідчих дій і оперативно-розшукових заходів (наприклад, при висуванні та перевірці версій, оцінці слідчих, судових та оперативних ситуацій і прийнятті тактичних рішень відносно визначення оптимальної системи тактичних прийомів як основних засобів впливу на ситуацію, що склалася, та окремі її компоненти).

 

<< НАЗАД                СОДЕРЖАНИЕ             ВПЕРЁД>>
 

 Тексты принадлежат их владельцам и размещены на сайте для ознакомления

Помоги брату-студенту! Пришли линк на книгу, которой здесь нет! 


www.ukrreferat.com
english version
русская версия















© UKRREFERAT.COM 2000-2008,
Інформаційне наповнення ukrreferat team
Programing by ~AsmodeuS~