|
Глава 5.
ІСТОРІЯ
КРИМІНАЛІСТИКИ В УКРАЇНІ
§ 2.
Сучасний стан
криміналістики в Україні
Сучасний стан
розвитку криміналістики в Україні характеризується формуванням
загальної теорії криміналістики, розробкою і впровадженням сучасних
науково-технічних засобів і інформаційних технологій в практику
боротьби зі злочинністю, удосконаленням прийомів криміналістичної
тактики, запропонуванням методик розслідування нових видів злочинів.
Розвиток криміналістики пов'язаний з формуванням певних наукових шкіл
криміналістів. Інтенсивно розвиваються всі розділи криміналістики,
виникають нові напрями, теорії та вчення.
Важливим
свідченням високого рівня розвитку криміналістики в Україні є
підготовка і видання підручників. У
1973
р. виданий
підручник «Радянська криміналістика. Криміналістична техніка і слідча
тактика» за редакцією В. П. Колмакова, написаний українськими
вченими-кри-міналістами. У
1988
р. вийшов з
друку підручник «Радянська криміналістика. Методика розслідування
окремих видів злочинів» за редакцією В. К. Лисиченка.
За часів
незалежності України перший підручник для юридичних вищих навчальних
закладів і юридичних факультетів був підготовлений у
1998
р. колективом
викладачів кафедри криміналістики Національної юридичної академії
України імені Ярослава Мудрого «Криміналістика. Криміналістична тактика
і методика розслідування злочинів» за редакцією В. Ю. Шепітька.
На сучасному
етапі наукові дослідження з криміналістики проводяться на кафедрах
криміналістики вищих юридичних навчальних закладів, у науково-дослідних
установах України (Інституті вивчення проблем злочинності Академії
правових наук України (з
1995
p.);
Науково-дослідному інституті проблем боротьби зі злочинністю
Національної академії внутрішніх справ України (з 1997
p.);
Міжвідомчому науково-дослідному центрі з проблем боротьби з
організованою злочинністю при Координаційному комітеті по боротьбі з
корупцією і організованою злочинністю при Президентові України (з 1995
p.);
Харківському центрі вивчення організованої злочинності (з 1998
p.),
а та-кож у науково-дослідних експертних установах (науково-дослідних
інститутах судових експертиз Міністерства юстиції України; Державному
науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України та
підпорядкованих йому науково-дослідних експертно-криміналістичних
центрах на місцях).
На сьогодні в
Україні працюють відомі криміналісти професори: Ю. П. Аленін, В. П.
Бахін, Т. В. Варфоломєєва (член-кореспондент АПрНУ); В. Г. Гончаренко
(академік АПрНУ), В. А. Журавель, А. В. Іщенко, О. А. Кириченко,
НІКліменко, В.О.Коновалова (академік АПрНУ), В.СКузь-мічов, В.К.Лисиченко,
В.Г.Лукашевич, Г. А. Матусовсь-кий, І. В. Постіка, М. В. Салтевський, М.
Я. Сегай (академік АПрНУ), В. Ю. Шепітько (член-кореспондент АПрНУ).
Зібрання
криміналістів України у Харкові
(зліва направо,
верхній ряд):
В.
В.Тищенко,
завідувач
кафедри криміналістики Одеської національної
юридичної
академії, канд. юрид. наук, доц.; М. Л. Цимбал,
директор
ХНДІСЕ,
канд.
юрид. наук;
В. С. Кузьмічов, завідувач кафедри
криміналістики
Національної академії внутрішніх справ України,
д-р юрид. наук, проф.; В.
О. Коновалова, д-р юрид. наук,
професор
кафедри
криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава
Мудрого; В. Ю. Шепітько, завідувач кафедри криміналістики
Національної
юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, д-р юрид. наук,
професор; В. А. Журавель, д-р. юрид. наук, професор
кафедри
криміналістики Національної юридичної академії України
імені Ярослава
Мудрого; (нижній ряд) Г. А. Матусовський, д-р юрид. наук,
професор
кафедри криміналістики Національної юридичної академії України
імені Ярослава
Мудрого; М. В. Салтевський, д-р юрид. наук, професор
кафедри
криміналістики Національної юридичної академії України
імені Ярослава
Мудрого; В. Г. Лукашевич,
перший
проректор Запорізького інституту МВС України, д-р юрид. наук, професор
Тільки за
останні 10
років в Україні захищена низка докторських дисертацій: «Основи теорії
професійного спілкування слідчого» (В.
Г. Лукашевич, 1993);
«Криміналістичні знання: природа, структура, оптимізація використання»
(Н.І. Клименко,
1993);
«Організаційні, процесуальні та криміналістичні проблеми захисту
адвокатом прав підозрюваного, обвинуваченого, підсудного» (Т. В.
Варфоломєєва, 1994);
«Теоретичні
проблеми систематизації тактичних прийомів в криміналістиці» (В. Ю.
Шепітько, 1996);
«Слідча
діяльність: сутність, принципи, криміналістичні прийоми і засоби
здійснення» (В. С. Кузьмічов,
1996);
«Основи
криміналістичної мікрології»
(О. А. Кириченко, 1996);
«Теоретичні та практичні основи розкриття і розслідування осередків
злочинів» (Ю. П. Аленін,
1997);
«Теорія та
методологія криміналістичного прогнозування» (В. А. Журавель,
2000).
|