|
Глава
9.
СУДОВА БАЛІСТИКА
§ 5.
Можливості
судово-балістичної експертизи
Дослідження
вогнепальної зброї, боєприпасів та слідів пострілу здійснюється за
допомогою судово-балістичної експертизи, яка є різновидом
криміналістичної експертизи. До основних завдань експертизи відносяться
встановлення виду, зразка (моделі) вогнепальної зброї за стріляними
кулями, гільзами, слідами пострілу, а також конкретного екземпляра зброї
за стріляними кулями та гільзами, визначення можливості застосування для
стрільби зброї та боєприпасів, встановлення однорідності патронів, куль,
гільз, дробу, картечі, встановлення деяких обставин, пов'язаних із
застосуванням вогнепальної зброї.
Судово-балістична експертиза вирішує класифікаційні, діагностичні та
ідентифікаційні завдання, які можна класифікувати як такі типові
питання:
1) при
дослідженні зброї: чи є дана зброя вогнепальною, а при позитивній
відповіді — до якого виду, системи та моделі вона відноситься; чи
справна зброя та чи придатна вона для стрільби; який калібр даної
вогнепальної зброї; чи є представлена на дослідження деталь частиною
даного екземпляра зброї; чи міг відбутися постріл з даного екземпляра
зброї без натискання на спусковий гачок за певних обставин; чи можливий
постріл з даної зброї патронами певного калібру; чи здійснювалася
стрільба з даної зброї після останньої чистки;
2)
при дослідженні
боєприпасів:
чи справні дані
патрони та чи придатні вони для стрільби; до якого виду й зразка
відноситься поданий для дослідження патрон; чи не відносяться
представлені патрони до однієї партії випуску;
3)
при дослідженні
стріляних куль, дробу, картечі, пижів:
зі зброї якого
виду, системи, зразка відстреляна куля, виявлена на місці події; чи не
відстреляна куля з представленої зброї; чи не відстріляна куля з одного
екземпляра зброї; до якого виду та зразка відноситься патрон, частиною
якого є куля, виявлена на місці події; чи не відстріляна
куля зі зброї
невідповідного калібру; чи є представлені для дослідження куля і гільза
частинами одного патрона; чи складали раніше представлені снаряди (дріб,
картеч, кулі) єдину масу і чи не виготовлені вони в одних і тих самих
виробничих умовах; чи не слугував предмет, що підлягає дослідженню,
саморобним пижем; з якого матеріалу виготовлений пиж; чи однорідні пижі
представлені на дослідження;
4)
при дослідженні
гільз:
зі зброї якого
виду, зразка викинута дана гільза; чи є гільза частиною патрона, що
використовувався під час стрільби з даної зброї; чи не викинуті
представлені гільзи з одного екземпляра зброї; чи не є представлені куля
та гільза частинами одного патрона; які причини виникнення пошкоджень,
що є на гільзі;
5)
при дослідженні
слідів пострілу:
чи є дане
пошкодження вогнепальним; чим саме утворене дане пошкодження (кулею,
дробом, картеччю, скалками гранати); чи є сліди пострілу з близької
відстані на одязі потерпілого; у якому напрямку був здійснений
постріл; яким є дане ушкодження
—
вхідним чи
вихідним отвором.
Найбільш
складним дослідженням є ідентифікація вогнепальної зброї за стріляними
кулями та гільзами. Порівняльне дослідження слідів на кулі (гільзі),
виявлених на місці події, та слідів на кулі (гільзі), отриманих
експериментальним шляхом, провадиться шляхом співставлення за допомогою
порівняльного мікроскопа (МСК-1, МС-51 та ін.) і за збільшеними
фотознімками. Для отримання фотографічного зображення розгортки кулі зі
слідами нарізів каналу ствола використовуються спеціальні пристрої
оптичного фоторозгортання (наприклад, прилад РФ-4). При такій зйомці на
фотознімку отримується послідовно розгорнуте зображення циліндричної
поверхні кулі (рис.
17). Для
вивчення слідів на кулі за глибиною (профілем) застосовується
профілографічний метод (у профілометрі розміщують кулю, де за допомогою
алмазної голки отримують параметри слідів на ній, а потім,
використовуючи ці дані, будують профілограми).
|
