|
Шпаргалка
з дисципліни "Соціологія" ->
Назад
24.
Соціальні інститути.
Соціальні
інститути
- сукупність юридичних норм, що
регулюють соціально – правові відносини
(інститут наслідування, шлюбу тощо ).
В
залежності від сфер соціальних відносин
виділяють такі соціальні інститути:
-
економічні, які забезпечують відтворення
і розподіл
матеріальних благ, організацію праці,
грошовий обіг і т. д.;
-
політичні
- зв’язані з встановленням
виконання і підтримуванням влади;
-
соціальні або суспільні;
-
інститути стратифікації – визначають
розміщення позицій та ресурсів;
-
виховні і культурні – створені для зміцнення
і розвитку культури, для соціалізації
кожного покоління (родинні інститути, сім’я,
школа, наукові інститути);
-
релігійні, які регламентують відносини
людей з представниками релігійних
структур (служителів церкви);
-
відтворення (інститути шлюбу, сім’ї ).
Складові
елементи соціального інституту:
-
своя мета, тобто має коло питань, які
охоплює своєю діяльністю;
- певне коло функцій передбачених
для розв’язання цих питань;
-
наявність засобів і установ, за
допомогою яких досягаються цілі інституту
( матеріальні, символічні або ідеальні);
-
наявність певних санкцій як с стосовно
осіб, що виконують інституціоналізовані
функції, так і стосовно осіб, що є об’єктом
стосовно цих санкцій.
В
залежності від сфери дії функцій соціальні
інститути ділять на :
-
реляційні, які визначають ролеву
структуру суспільства за різними критеріями:
від статі і віку до виду занять і здібностей;
-
релятивні, які визначають можливість індивідуальної
поведінки стосовно існуючих в суспільстві
норм дій, а також санкції, що карають
порушників (всі види механізмів соціального
контролю: культурні, зв’язані з релігією,
наукою, ідеологією, мистецтвом і т д)
-
інтегративні – інститути пов’язані з
соціальними ролями, відповідальними за
забезпечення інтересів соціальної спільності
як цілого.
Етапи
утворення соціального інституту:
-
виникнення потреби, виникнення якої
вимагає сумісних організованих дій,
регулювання спільних цілей;
-
поява соціальних норм і правил в ході
стихійної соціальної взаємодії, яка здійснюється
методом проб і помилок;
-
поява процедур пов’язаних з нормами і
правилами;
-
інституалізація норм і правил, процедур,
тобто їх прийняття, практичне
застосування;
-
встановлення системи санкцій для
встановлення норм і правил, дефіренційованість
їх застосування в окремих випадках;
- створення системи статусів і ролей,
які охоплюють всіх без виключення
членів інституту.
|