|
Шпаргалка
з дисципліни "Соціологія" ->
Назад
55.
Класифікація соціологічних запитань за
змістом, формою та функціями.
За
предметним змістом запитання поділяють
на;
-
Запитання про факти, за допомогою яких
отримують інформацію про соціальні
явища, про стан справ в колективі, про
поведінку і дії самого респондента, його
вік, стать, освіту, соціальне становище і
т. д.;
-
запитання про знання , мета яких – з’ясувати,
що знає і що може повідомити респондент.
Як правило це запитання, які мають за
мету виявити рівень поінформованості
респондента і його знань в певній галузі.
Такі запитання можуть містити завдання,
експериментальні та ігрові ситуації;
-
Запитання про думку респондента,
вони мають на меті зафіксувати факти,
побажання, очікування, плани на майбутнє
і можуть торкатися будь – яких проблем і
особистості самого респондента;
-
Запитання про мотиви покликані
викликати суб’єктивне уявлення людини
про мотиви своєї діяльності.
За
своєю логічною природою питання класифікуються
таким чином:
Основні
запитання відповіді
на які є основою побудови висновків про
явища, що вивчаються;
Запитання
фільтри ставляться
для того, щоб відсіяти некомпетентних
осіб при опитуванні з проблем дослідження
або ж для того, щоб виділити частину
респондентів з всього масиву за мовною
ознакою;
Контрольні
запитання служать
для перевірки стійкості, правдивості відповідей,
визначення їх достовірності і щирості.
Запитання,
які наводять на думку, допомога
ять респонденту у правильному
осмисленню основного запитання, знайти
правильну відповідь. За своєю психологічною
функцією, яка визначає ставлення
респондента до самого факту опитування
і до тих запитань, на які йому треба буде
відповідати, останні діляться на:
Контактні
запитання, які
слугують встановленню контакту з
респондентом. Їх мета створити інтерес
до дослідження, надихнути взяти в ньому
участь. Як правило це перше, або одне із
перших запитань, яке за формою повинно
бути досить простим і торкатися самого респондента;
Буферні
запитання починаються
із загальної форми «як ви думаєте?» - і
далі йде опис нової проблеми. Мета цього
виду запитань перевести увагу
респондента з однієї проблеми на іншу;
Прямі
запитання спрямовані
на виявлення ставлення респондента,
щодо проблеми, яка вивчається, її оцінку
з його власної позиції;
Опосередковані
запитання дозволяють
респонденту ніби приховати свою власну
позицію і посилити критичний акцент своїх
висловлювань. Респондент відповідає від
імені групи, колективу, в безособовій
формі. Такі запитання ставляться тоді,
коли незручно ставити прямі запитання
або є пересторога, що на них не буде
одержана щира відповідь.
За
характером відповідей на поставлене
запитання останні розподіляються на
такі види:
Відкриті
запитання передбачають
вільну форму відповідей;
Запитання
закритого типу Ставиться
конкретне запитання і дається кілька
варіантів відповідей. Респондент має
вибрати один з запропонованих відповідей;
Запитання
напівзакритого типу засноване
на додаванні до списку відповідей фрази:
«вкажіть інші варіанти». Запитання дає
можливість респонденту навести окрім
запропонованих відповідей свій варіант
відповіді;
Запитання
– меню дає
можливість респонденту будь – яке поєднання
варіантів відповідей;
Шкальні
запитання - відповідь на це запитання дається
у вигляді шкали, в якій необхідно відмітити
той чи інший показник;
Дихотомічні
запитання загальні
запитання, які вимагають відповіді «так»
чи «ні». Наприклад, «Чи вірити Ви у
гороскопи?».
|