|
Шпаргалка
з дисципліни "Соціологія" ->
Назад
60.
Аналіз документів як метод соціологічного
дослідження.
Найдавнішим
і найпоширенішим методом одержання соціологічної
інформації є метод вивчення документів.
Під
документом в соціології розуміють
ті або інші джерела, які містять інформацію
про соціальні факти
і явища суспільного життя, про ті або
інші соціальні суб’єкти, що функціонують
в суспільстві.
Аналіз
документів дає можливість побачити
важливі сторони соціальної дійсності,
допомагає виявити норми і цінності,
притаманні суспільству, одержати відомості,
необхідні для опису тих або інших соціальних
структур і систем, простежити динаміку
взаємодії між різними соціальними
групами і окремими людьми.
За
формою фіксації інформації документи діляться
на:
-
письмові
документи ( в них відомості приводяться
у формі тексту);
-
статистичні
данні (цифрова викладка інформації);
-
іконографічна
документація (кіно – відео – фото
документація, картини);
-
фонетичні
документи (аудіо записи).
За
статусом джерела документи ділять на офіційні
і на неофіційні.
З
точки зору спонтанності появи документи
ділять на:
-
мимовільні (створені незалежно від дослідника);
-
задані (створені на прохання дослідника).
За
ступенем опосередкованості виділяють
первинні і вторинні документи – одні
створені на основі безпосереднього досвіду
автора, інші -
на базі узагальнення первинних
документів.
За
критерієм авторства документи ділять на
індивідуальні (створені одним автором) і
колективні (створені декількома
авторами, групою).
Методи
аналізу документів
Традиційні:
-
формалізовані (контент –аналіз)
-
загальні (розуміння, інтуїція,
осмислення);
-
спеціальні (джерелознавчі, психологічні,
юридичні методи).
В
соціології найбільш поширеними є традиційний
(класичний) і формалізований (якісно
– кількісний) метод аналізу документів.
Традиційний
аналіз дає суб’єктивну ( з точки зору
дослідника) оцінку змісту документа.
Формалізований
( або котент – аналіз)
- це метод дослідження, якій
застосовується в різних гуманітарних
науках.
Суть цього методу зводиться до того,
щоб знайти такі ознаки , риси, властивості
документа (наприклад частота вживання
певних термінів), які з необхідністю віддзеркалювали
б певні суттєві сторони змісту. Тоді зміст
документу стає вимірюваним, доступним
точним обчислювальним операціям.
Основні
напрямки використання контент – аналізу:
-
виявлення
і оцінка характеристик тексту як
показників певних сторін об’єкту;
-
виявлення
причин, що обумовили появу повідомлення;
-
оцінка
ефекту впливу повідомлення.
Умови,
за яких використання контент – аналіз в
КДС стає необхідним:
-
при
вимозі забезпечити високій ступінь
точності і об’єктивності аналізу;
-
за
наявності обширного за обсягом і
несистематизованого матеріалу, коли
безпосереднє використання останнього є
затрудненим;
-
при
роботі з відповідями на відкриті
запитання анкет і глибоких інтерв’ю,
якщо категорії важливі для цілей дослідження,
характеризуються певною частотою появи
в документах, що вивчаються;
-
коли
велике значення для досліджуваної
проблеми має сама мова джерела інформації,
що вивчається, його специфічна
характеристика.
|