|
Шпаргалка
з дисципліни "Менеджмент" ->
Назад
10)
Тип ОСУ
Для відображення структури
взаємозв’язків основних рівнів і підрозділів організації, їх
підпорядкованості на практиці використовуються схеми організаційної
структури управління.
Теорія та практика
менеджменту опрацювала декілька принципів побудови структури управління,
які можна звести до наступних основних типів:
·
лінійна
організаційна структура
·
функціональна
·
лінійно-функціональна
·
дивізіональна
·
матрична
1.
ЛІНІЙНА ОСУ
Являє собою систему
управління, у якій кожний підлеглий має лише одного керівника і в
кожному підрозділі виконується увесь комплекс робіт, пов’язаних з його
управлінням.
Переваги:
·
чіткість та
простота взаємодії (відсутність суперечливих вказівок)
·
відповідальність
кожного за своє завдання
·
оперативність
підготовки та здійснення оперативних рішень
·
чіткий контроль
·
економічність
(за умови невеликого розміру організації)
Недоліки:
·
необхідність
високої кваліфікації керівників
·
значні витрати
часу для проходження інформації поміж рівнями управління
·
зростання
кількості рівнів управління при збільшенні розмірів організації.
Різновидом лінійної ОСУ є
ЛІНІЙНО-ШТАБНА ОСУ.
-
для розвантаження вищого керівництва створюється штаб, до складу
якого входять спеціалісти із різних сфер діяльності.
-
штабні спеціалісти не можуть давати вказівки безпосередньо
виконавцям (підлеглим лінійного керівника)
-
їх повноваження стосуються порад та рекомендацій вищим керівникам
та видачі вказівок за його дорученням.
2.
ФУНКЦІОНАЛЬНА
ОСУ
Для виконання певних
функцій управління створюються окремі управлінські підрозділи, які
передають виконавцям обов’язкові для них рішення. Тобто функціональні
керівники в межах своєї сфери діяльності здійснюють керівництво
виконавцями. Завдяки спеціалізації функціональних керівників виникає
можливість управління великою кількістю виконавців, а отже, і зменшує
кількість рівнів управління. До обов’язків
вищого керівництва входить регулювання відносин поміж функціональними
керівниками. /див.рис.15./
Переваги:
-
сец.діяльність функціональних керівників
-
скорочення часу на проходження інформації
-
розвантаження вищого керівництва
Недоліки:
-
можливість отримання суперечливих вказівок
-
складність контролю
-
порушення принципу одноначальства
3.
ЛІНІЙНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ОСУ
Із схеми видно:
функціональні керівники мають право безпосередньо впливати на
виконавців. При цьому аби усунути можливість отримання виконавцями
суперечливих вказівок:
а) вводиться пріоритет
вказівок лінійного керівника або
б) функціональному керівнику
передається певна частина повноважень (влада) або
в) функціональному керівнику
передається лише право рекомендації.
Переваги:
-
поєднання переваг лінійної і функціональної ОСУ
Недоліки:
-
складність регулювання відносин поміж лінійними та
функціональними керівниками
-
чинить опір здійсненню змін.
Лінійно-функціональна ОСУ
ефективна при вирішенні задач, що постійно повторюються, забезпечуючи
максимальну стабільність організації. Ефективна для масового виробництва
з усталеним стабільним асортиментом продукції при незначних змінах в
технології.
4.
ДИВІЗІОНАЛЬНА
ОСУ
Групування видів діяльності
за дивізіонально-організаційною структурою здійснюється із застосуванням
принципу поділу праці за цілями. Це означає, що навколо певного
виробництва формується організаційна єдність з автономією у здійсненні
своєї повсякденної операційної діяльності.
Перехід до
дивізіонально-організаційної структури означає подальший розподіл
управлінської праці, який відбувається у децентралізації оперативних
функцій управління, що передаються виробничим підрозділам…
(фінансова діяльність,
розробка сратегії), що сконцентровані на вищому рівні управління у
штаб-квартирі компанії.
Переваги:
1.
невтручання в оперативну діяльність виробничих підрозділів
2.
можливість вищого керівництва сконцентруватися на стратегії
3.
підвищується якість рішень, що приймаються (завдяки наближенню до
місця виникнення проблеми)
4.
внутрішньо-фірмова конкуренція
Недоліки:
1.
дублювання функцій управління на рівні підрозділів
2.
збільшення витрат на утримання апарату управління
Сфера застосування:
Дивізіонально-організаційна
структура відповідає умовам динамічного середовища та організаціям з
великою кількістю виробництв, життєвий цикл яких відносно довгий.
/див……./
5.
МАТРИЧНА ОСУ /див.рис.18(4.17)/
Матрична структура з’явилася
у відповідь на підвищення ступеню динамічності середовища функціонування
фірми.
Особливістю структур
у такому типі середовища має бути високий ступінь адаптивності. Це можна
забезпечити за рахунок тимчасового характеру функціонування структурних
одиниць. В матричній ОСУ функціонують не лише постійно діючи підрозділи.
Тут також формуються проектні групи, як тимчасові колективи.
Співробітники проектних груп залишаються членами своїх функціональних
підрозділів та повертаються в них після розформування своєї проектної
групи.
Переваги:
1.
цей тип ОСУ допомогає досягти високого ступеню адаптації до
зовнішнього середовища
2.
наявність гарних механізмів координації поміж багатьма складними
та взаємопов’язаними
проектами
Недоліки:
1.
обмежена сфера застосування
2.
виникнення конфліктів на грунті боротьби за владу поміж
функціональними керівниками та керівниками проектів.
|