З практичної точки зору реалізація
функції організації (процес організаційного проектування) складається з
наступних взаємопов’язаних етапів:
1.
Розподіл загальної
роботи в організації на окремі складові частини, достатні для виконання окремими
робітниками відповідно до їх кваліфікації і здібностей (спеціалізація).
З практичної точки зору
спеціалізація – з’ясування сутності та змісту кожної роботи в організаці. Цей
процес наз. проектуванням робіт в оранізації і повинен мати такі
конкретні результати:
1)
специфікація робіт
2)
посадові інструкції
3)
кваліфікаційні характеристики
Процес проектування робіт
складається з двох стадій (див.рис.6.)
Термін “проектування робіт” з’явився
в надрах класичної теорії менеджменту.
З іншого боку практика показала, що
поглиблення спеціалізації має і негативний наслідок: разом з тим з’явився новий
термін “перепроектування робіт”, який враховував негативні наслідки
спеціалізації.
До основних методів
перепроектування робіт відносять:
1.РОТАЦІЯ РОБІТ
– це перемішення робітників через певні проміжки часу з однієї роботи на іншу.
Може бути як горизонтальною так і вертикальною.
Переваги:
-
накопичується досвід у суміжних сферах;
-
усувається одноманітність та монотонність
-
покращується розуміння інших видів діяльності.
2.ФОРМУВАННЯ РОБОЧИХ МОДУЛІВ
– це таж сама ротація, але у відносно нетривалі проміжки часу /в робочий день/.
3.РОЗШИРЕННЯ РОБОТИ
– горизонтальне розширення роботи одного виконавця за рахунок збільшення
кількості операцій, які виконуються в її межах та частоти повторення циклу
роботи. Означає диверсифікацію робіт в організації.
4.ЗБАГАЧЕННЯ РОБОТИ
– це процес поглиблення роботи, підвищення її змістовнгості. Він розширює роботу
вертикально, шляхом:
-
встановлення безпосередньо зворотнього зв’язку
-
надання можливості навчатися, підвищувати спеціалізацію
-
надання можливості самостійно опрацьовувати графік роботи.
-
зменшення ступеню контролю
5.ВИКОНАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ГРАФІКІВ
РОБОТИ
1)
стислий робочий тиждень
В практиці західних фірм
поширені такі методи перепроектування як:
·
створення
інтегрованих робочих команд за типом бригад
·
створення автономних
робочих команд /завдання доводиться як кінцевий результат діяльності
команди, а решту вирішує бригада/
·
гуртки якості
Модель характеристики робіт Хекмана.
На практиці в прцесі проектування
часто використовується інструмент, який називається “модель характеристики
робіт”/МХР/
Згідно з МХР кожна робота
характеризується за допомогою 5 базових параметрів:
1)
сполучення навичок
– це ступінь, у якому робота вимагає варіювання різних дій так, аби робітник мав
можливість використовувати декілька своїх навичок та здібностей.
2)
визначеність завдання
– це ступінь, у якому робота вцілому вимагає заверщеності, та ступінь, у якому
можна ідентифікувати окремі частини роботи.
3)
значущість завдання
– це ступінь, у якому данна робота впливає на роботу інших співробітників
4)
самостійність
/автономність/ - ступінь, у якому робота забезпечує реальну свободу у
встановленні графіку роботи та процедур її виконання.
5)
зворотній зв’язок
– ступінь, у якому робота вимагає отримання чіткої інформації про ефективність
її виконання.
Зазначені базові характеристики
роботи дозволяють робітникові відчути 3 наступні психологічні стани:
1.
відчуття значущості роботи
2.
відчуття відповідальності за результати роботи
3.
знання реальних результатів роботи
Роботи, які організовані так, що
забезпечують високий ступінь цих 3-х станів, повинні привести до наступних
наслідків:/рис.4.9.,4.11.(8,9)/
·
високого ступеню
внутрішнього задоволення
·
високоякісне виконання
роботи
·
високе задоволення
роботою
·
низький рівень плинності
і прогулів.